Енциклопедія кібернетики: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tinoluch (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Енциклопе́дія кіберне́тики''' — перша в світі «Енциклопедія кібернетики» за редакцією [[Глушков Віктор Михайлович|В. Глушкова]]. Випущена видавництвом «Українська радянська [[енциклопедія]]» та Академією наук [[УРСР]] в двох томах (спершу українською ([[1973]]), потім російською ([[1974]]) мовою). Вона містить близько 1700 статей з [[інформатика|інформатики]], [[кібернетика|кібернетики]] та [[обчислювальна техніка|обчислювальної техніки]].
 
В енциклопедії містяться вичерпні відомості з теоретичної кібернетики[[кібернетик]]

и - її математичного апарату, [[Системологія|теорії систем]], [[теорія інформації|теорії інформації]], методів [[програмування]].
В статтях з економічної кібернетики розглянуті питання застосування кібернетичних знань для оптимізації[[ керування ]]економічними процесами, планування та [[прогнозування]].
Велике місце в енциклопедії займають статті з технічної кібернетики, які охоплюють питання управління складними технічними системами та комплексами, автоматизації наукового експерименту[[експеримент]]у, створення оптимальних систем керування [[технологічний процес|технологічними процесами]], оптимізації взаємодії людини та машини, організації відповідних [[інтерфейс]]ів.
В статтях з обчислювальної техніки наведена [[інформація]] про принципи та методи побудови основних технічних засобів кібернетики - [[ЕОМ|електронних обчислювальних машин]] та пристроїв [[моделювання]]. В циклі статей з [[біологічна кібернетика|біологічної кібернетики]] та [[біоніка|біоніки]] розглянуті проблеми, пов'язані з управлінням біологічними системами - створенням моделей [[мозок|мозку]], моделей органів [[людина|людини]] та регуляторних систем організму. Велика група статей присвячена питанням прикладної та обчислювальної математики в контексті кібернетики. Окремий цикл статей охоплює філософські та соціологічні питання кібернетики, питання застосування її методів для автоматизації інформаційної роботи, лінгвістичних досліджень, програмного[[ навчання]] тощо.
 
В створенні ециклопедій взяли участь близько 600 вчених та спеціалістів в різних галузях знань зі 102 наукових та виробничих установ Радянського Союзу.