Відкрити головне меню

Зміни

Зваживши на тяжке положення та безпорадність місцевої влади, [[30 травня]] 1918 р., командуючий німецькими військами у Миколаєві генерал-майор Моргенштерн-Дерінг мусив оголосити про перехід миколаївських суднобудівних заводів у тимчасове підпорядкування та охорону військової влади<ref name="Hosp">[http://bibl.kma.mk.ua/pdf/naukpraci/history/2000/5-1-15.pdf Господаренко О.В. Господарська діяльність Миколаївської міської думи в період австро-німецької окупації 1918 – 1919 рр.//Національний університет «Києво-Могилянська академія». Миколаївська філія. Наукові праці: – Т. 5., c. 74-75 – Миколаїв: МФ НаУКМА, 2000.]</ref>. Але такі дії німецького командування викликали рішучий протест зі сторони гетьмана Скоропадського<ref>Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. – К., Філадельфія, 1995. – с.259-261.</ref>. Врахувавши це, німці вирішили не йти на конфлікт із гетьманом. Вони визнали право Української Держави на ці кораблі<ref>Тинченко Я. Военно-морское ведомство Украины 1917—1924.//«Старый Цейхгауз» № 29 – с. 58-66.</ref>, а тому вже на початку червня заводи та всі кораблі були повністю повернені у власність Української Держави. Одночасно українське морське міністерство звернуло особливу увагу на кораблі, що тоді стояли на стапелях.
 
[[Файл:Микола Неклієвич.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Начальник відділу кораблебудування Головної військово-морської технічної управи капітан 2-ого рангу Микола Нєкліевич, в 1917 р. активний учасник Української Чорноморської Общини та українізації флоту.]]
 
 
Загалом в Миколаєві знаходилися: 1 дредноут («Демократія», потім – «Соборна Україна»), 4 легкі крейсери, 12 есмінців, 12 кораблів типу «Ельпіфідор», 8 підводних човнів, 1 канонерка, 1 плавуча база підводних човнів («Ельбрус»), 1 плавучий док та 1 наливний пароплав («Баку»). Майже готовим був крейсер «Адмірал Нахімов» (пізніше «Гетьман Богдан Хмельницький»), який із кількома малими кораблями добудовувався вже на воді<ref>Шрамченко С. Кораблі Української Чорноморської фльоти в Миколаїві.//Табор, Ч. 14, с. 125-126. - Варшава, 1933.</ref>. Коли українські інженери здобули із дна Севастополя підірваний корпус дредноута «Імператриця Марія», то його для подальшої реставрації планувалося відбуксувати до Миколаєва, але цей намір так і залишився нездійсненим.
2228

редагувань