Луїджі Керубіні: відмінності між версіями

нема опису редагування
м (робот додав: nn:Luigi Cherubini)
Немає опису редагування
 
'''Марі́я Луїджі́ Ка́рло Зено́біо Сальвато́ре Керубі́ні''' ({{lang-it|Maria Luigi Carlo Zenobio Salvatore Cherubini}}; *[[14 вересня]] [[1760]], [[Флоренція]] — †[[15 березня]] [[1842]], [[Париж]]) — [[Італія|італійський]] [[композитор]] і музичний теоретик.
УчивсяНавчався в [[Болонья|Болоньї]] у Дж. Сарті, і до двадцятирічного віку вже був автором опери «Квінт Фабий», яка була поставлена в [[1778]] році. Незабаром після цього Керубіні залишив Італію і надовго вже ніколи не повертався. В [[1784]]—[[1786]] роках він жив у [[Лондон]]і був придворним композитором [[Георг ІІІ|Георга ІІІ]], а в [[1788]] — остаточно влаштувавсяпоселився в [[Париж]]еі. В [[1795]] році з відкриттям [[Паризька консерваторія|Паризьскої консерваторії]], Керубіні став її викладачем, у [[1816]] році професором, а в [[1822]] — директором. Учнями Керубіні поз композиції були Д. Ф. Обер та Ф.Галеві, авін також пророкував велике майбутнє тоді ще зовсім юному [[Мендельсон|Фелікса Мендельсону]].
 
Учився в [[Болонья|Болоньї]] у Дж. Сарті, і до двадцятирічного віку вже був автором опери «Квінт Фабий», яка була поставлена в [[1778]] році. Незабаром після цього Керубіні залишив Італію і надовго вже ніколи не повертався. В [[1784]]—[[1786]] роках він жив у [[Лондон]]і був придворним композитором [[Георг ІІІ|Георга ІІІ]], а в [[1788]] — остаточно влаштувався в [[Париж]]е. В [[1795]] році з відкриттям [[Паризька консерваторія|Паризьскої консерваторії]], Керубіні став її викладачем, у [[1816]] році професором, а в [[1822]] — директором. Учнями Керубіні по композиції були Д. Ф. Обер та Ф.Галеві, а також пророкував велике майбутнє тоді ще зовсім юному [[Мендельсон|Фелікса Мендельсону]].
 
[[Файл:Perelachaise-Cherubini-p1000349.jpg|thumb|''Могила Керубіні на кладовищі [[Пер-Лашез]]'']]
Серед [[опера|опер]] Керубіні найпопулярнішими вважаються «Медея» ({{lang-fr|«Médée»}}, [[1797]]), «Два дні» ({{lang-fr|«Les deux journées»}}, [[1800]], «Анакреон, або швидкоплиннашвидкоплинне любовкохання» ({{lang-fr|«Anacreon, ou L'Amour fugitif»}}, [[1803]]). Зрілі опери Керубини далеко йдуть від традиції легкої італійської опери убік музичного драматизму [[Глюк Кристоф Виллибальд|Глюка]].
 
Значне місце у творчості Керубіні займає духовна музика. Зокрема — це два [[Реквієм]]и, перший з яких (до мінор, [[1816]], пам'яті [[Людовік XVI|Людовіка XVI]]) був, на думку {{Бетховен}}а, кращим твором цього жанру.
Анонімний користувач