Музеєзнавство: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 31:
Усвідомлення мистецької та наукової вартості нумізматичної колекції пруських князів, а потім королів, призвело у''' 1868 р'''. до надання збірці статусу самостійного музею. З 1868 по 1918 рр. музейний заклад отримував значні грошові кошти на придбання та поповнення нумізматичних колекцій. Мав музейний заклад і дарунки приватних збірок. Так виник [[Монетний кабінет (Берлін)]] , що увійшов до переліку найбільших в Європі.
Берлін став відомим музейним центром поряд з [[Париж]]ем та [[Лондон]]ом, а фахівці - музейники Берліна консультували працівників музейних чи приватних збірок навіть в інших країнах. Зафіксовані візити берлінських науковців в Імператорський [[Ермітаж]] в Петербурзі з приводу [[атрибуція|атрибуції]] картин. Поради від музейників Берліна отримував і Ханенко Б.І. ([[Ханенко Богдан Іванович]]), засновник теперішнього Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в [[Київ|Києві]].
=== Музеєзнавство в інших країнах ===
* '''Фінляндія'''. Музеєзнавство викладають в університеті Ювяскуля з 1983 р. З 1984 р. - також в університеті міста [[Турку]].
| |||