|
Код версії 2.0, випущеної у березні 1983 був значно переписаний [[Microsoft]], DOS стала підтримувати [[твердий диск|тверді диски]] і дискети розміром 360KB. З архітектури [[Unix]] взято такі нові особливості як [[директорія|директорії]], [[файл|файлові]] операції, що базуються на [[файловий дескриптор|дескрипторах]], перенаправлення вводу/виводу програм, та канали (pipes). Microsoft вирішила використовувати обернену похилу \ (backslash) для роздільника назв директорій замість прийнятої в Юнікс похилої / (slash), оскільки вона вже використовувалась у більшості програм DOS для вказування параметрів командного рядка.
'''Які бувають команди MS-DOS?'''
Користувач працює з MS-DOS у командному режимі:для того щоб виеонати будь-яку дію,користувач повинен увести відповідну команду.Вводити команду можна лише тоді,коли ОС "готова" її прийняти ,про що свідчить поява запрошення до введення на екрані дисплея.
''Запрошення-це повідомлення користувачу про готовність ОС "прийняти" його команду.''
На початку роботи запрошення до введення має,як правило,такий вигляд:лутера,що позначає імя робочого диска,після якої стоїть знак '''>'''.Ось приклади запрошень:A> C> E> A:\> C:\> E:\>
Користувач може змінювати вигляд запрошення операційної системи на свій розсуд.Можна включати до запрошення дату,час,шлях до поточного каталога чи іншу корисну інформацію.Зручно,коли за виглядом запрошення можна визначити,який каталог є поточним.Саме таке запрошення встановлене в MS-DOS за замовчуванням.
Команду можна вводити тільки тоді,коли на екрані є запрошення.Для введення команди користувач повинен набрати її імя,а також інформацію,необхідну для виконання команди команди,і після цього обовязково натиснути клавіш '''ENTER''' (введення).Натиснення клавіша '''ENTER''' "говорить" операційній системі,що введення команди закінчено.команда надходить до операційної системи і виконується.Після цього на екран виводиться запрошення до введення наступної команди.Якщо частина інформації,необхідної для виконання команди,відсутня в рядку,який ви набрали(ви замовчали частину інформації),ОС додасть певну відому їй інформацію за замовчуванням.Для кожної команди ОС "знає" замовчувані (тобто відсутні в надісланій команді) значення.Замовчувати можна не будь-яку інформацію.Якщо інформація,яку ви замовчали,повинна обовязково бути в команді,то ОС видасть на екран повідомлення про те,що команда набрана неправильно і тому не може бути виконана.
Рядок,у якому міститься команда,називається '''командним'''.
За допомогою команд операційної системи можна копіювати,створювати та видаляти файли,перегляди на екрані дисплея вміст каталогів,запускати на виконання програми,роздруковувати на принтер вміст файлів тощо.Всі команди в MS-DOS поділяють на дві групи:''внутрішні та зовнішні''.Кожна з них має своє імя.Внутрішні команди завжди доступні користувачеві:ОС може їх виконати,якщо користувач правильно набрав текст у командному рядку.Для того щоб ОС могла виконати ''зовнішню команду'',необхідно,щоб файл з відповідною програмою знаходився на диску.Як правильно,кількість внутрішніх команд мало змінюється від однієї версії ОС до іншої.Кількість зовнішніх програм може значно зростати від версії до версії.Будь-яку системну програму можна вважати зовнішньою командою.Зовнішні команди мають імена,що збігаються з іменами файлів,в яких містяться відповідні програми.Ці файли повинні бути виконуваними,тобто вони мають містити програми в машинних кодах,і їх імена повинні мати розширення '''com''' або '''exe'''.Існує ще один вид виконуваних файлів-пакетні файли.Імена таких файлів мають розширення bat (від англ.batch-пачка).Пакетні файли зручні,коли в процесі роботи користувачеві потрібно,щоб багаторазово виконувалася одна й та сама послідовність дій.
{{Compu-OS-stub}}
|
