Тваринництво: відмінності між версіями

На українських землях тваринництво відоме вже з [[неоліт]]у, коли плекали велику рогату худобу, [[вівці|овець]], [[свиня|свиней]] і [[коза|кіз]], зокрема носії [[трипільська культура|трипільської культури]]; з [[бронзова доба|бронзової доби]] поширене конярство (особливо у степових народів, насамперед у [[Скіфи|скіфів]]). Значно було розвинене тваринництво за [[княжа доба|княжої доби]], конярство також для військових цілей. Від [[15 століття]] відомий вивіз волів на Захід, пізніше й до [[Москва|Москви]]; за [[Гетьманщина|Гетьманщини]] з [[Лівобережжя]] експортовано [[віл|волів]] і овець; проте весь час тваринництво задовольняло насамперед потреби місцевого населення. Щойно з кінця [[18 століття]] тваринництво на [[Південна Україна|Південній Україні]] набирає [[ринок|ринкового]] характеру: [[експорт]] вовни і волів. Але після перетворення степів на [[орні землі|орну землю]] вівчарство зменшилося через брак кормової бази, а волів, які добре надавалися на розорання важкої [[цілина|цілини]], замінили коні (див. стор. 2 060).

 

 

В українських умовах тваринництво було нерозривно пов'язане з [[хліборобство]]м. Цей зв'язок був відмінний при різних системах сільського господарства. При перелоговій — худоба мала багато [[Корм (тваринництво)|корм]]ів, і тоді держали її у великій кількості; такі умови були у першій половині [[19 століття]] на українських степах — там плекали багато овець і волів. З переходом до [[трипільна система|трипілля]] рівновага між цими двома галузями сільського господарства незабаром захиталася. Кормова база для [[свійська худоба|свійської худоби]] зазнала скорочення, а разом з тим меншало й останньої; одночасно трудно було обробити землю, бо бракувало як робочої тварини, так і гною, падала [[врожайність]] і розвиток сільського господарства гальмувався. Такий стан існував у [[Лісостеп]]у, зокрема на [[Лівобережжя|Лівобережжі]], а з [[1860-ті|1860-их]] і в [[Степ]]у. Кількість худоби, особливо овець, зменшувалася, не лише порівняно з зростанням [[населення]], але (у деяких районах) і в абсолютних числах. Сприятливіші умови для тваринництва створилися вдруге при системі [[сівозміна|сівозміни]], бо тоді зростає кормова база і збільшується [[родючість ґрунту]], але ця система панувала лише на [[Західна Україна|Західній Україні]].