Терське козацьке військо: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IOOPAK (обговорення | внесок)
м /* Таким робом, народні пісні й оповідання про дівочий набір - не легенди і мають правдиву історичну підставу" Володимир Антонович "Про
мНемає опису редагування
Рядок 3:
== Історія до 1917 ==
 
Напевно не відомо, коли на Тереку з'явилися перші російські поселенці. Спочатку їх називали гребенці, тому що поселення першої половини XVI століття були розташовані на схилах [[Терський хребет|Терського хребта]]. Утворення терських козаків було в значній мірі результатом [[Кавказька війна|Російської експансії]] у [[Закавказзя|Закавказзі]]. У середині XV сторіччя, Андрій Шадра, [[отаман]] [[Донські козаки|Донських козаків]], привів три
сотні козаків на [[Кумикі|кумицькі]] землі, заснувавши місто Андрєєв. Одним з приводів вчинку Шадри можливо були кепські відносини з [[Єрмак]]ом.<ref>Mikhail Astapenko "«Donskie Kazach'i Atamani"» (Don Cossack Atamans)</ref>У 1580, офіційно, Шадра, разом з декількома козаками і солдатами, переселилися на [[Терек]], обоснувавшись в прикордонному місті [[Терський]].
 
Більшість кавказьких горців відмовилась прийняти російський суверенітет у XVIII і XIX сторіччі. Їх тактика включала партизанські набіги на російські конвої і поселення, регулярна армія була не в змозі вирішити проблему в горах. Тому [[Росія|російський уряд]] передав козакам зобов'язання охороняти кордон і впроваджувати російську владу на гірські народи. Князь [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкін]] заснував фортецю [[Моздок]] у [[1763]], переселивши 517 родин волзьких козаків в станиці навколо неї. П'ять сотень сформували Моздокський полк, за для охорони лінії у вісімдесят верств уздовж Тереку. Інша сотня сімейств була переслана з Дону.
 
Близьке сусідство з кавказькими горцями, участь горців в козачому війську і змішані шлюби сприяли проникненню кавказької культури в побут терців. Особливо помітно це в одязі ([[бурка|бурки]], [[папаха|папахи]]) і озброєнні ([[кинджал]]и, [[шабля|шаблі]]) козаків. Багато козаків володіли мовами горців; так Л. &nbsp;Н. &nbsp;Толстой в повісті «Козаки» пише: «Молодець козак красується знанням татарської мови і розгулявшись, навіть зі своїм братом говорить по-татарськи» (під татарським тут мається на увазі одна з [[тюркські мови|тюркських мов]] Кавказу: [[карачаєво-балкарська мова|карачаєво-балкарська]], [[ногайська мова|ногайська]] або [[кумикська мова|кумикська]]).
 
== "«Року 1831-го, під час польського повстання, московський уряд звелів сформувати два козацькі полки з полтавців та з чернігівців. Коли полки ці повернулися після того, як повстання втихомирено, малоросійський генерал-губернатор князь Рєпнін не відпустив їх додому, а держав при собі, часто наглядав над ними, муштрував їх і любив слухати їх пісень. За царювання Миколи 1 на цього генерал-губернатора дивились як на чоловіка, що придбав собі великі симпатії в українців, і вважали його мало не за сепаратиста, тим більш що він був онуком останнього гетьмана, Розумовського. З приводу того, що він не розпускав цих полків, на нього зроблено донос цареві, що ніби він хоче зробитись гетьманом. В Стародуб явився від царя флігель-ад́ютантад'ютант, заарештував генерал-губернатора, а козаків цих зараз же відправлено на Кавказ на війну з черкесами. Через кілька літ ці козаки просили дозволу повернутися до дому, але ж їм звеліли там лишитись і завести свої оселі. На ці оселі прийшов указ дати стільки землі, скільки козаки самі захотять. Усі козаки були нежонаті, бо пішли на військову службу зовсім молодими ще парубками. Через те вони відповіли урядові, що їм трудно селитись, не маючи сім́ї. Тоді уряд звелів по числу козаків зробити набір дівчат серед державних хліборобів Полтавської і Чернігівської губернії. Дівчат пригнано на Кавказ, і козаки з ними передружилися. З того і повстали українські станиці серед Терського війська. ==</small>
 
<small>== Таким робом, народні пісні й оповідання про дівочий набір -&nbsp;— не легенди і мають правдиву історичну підставу" » [[Володимир Антонович "Про козацькі часи на Україні" 1897рік]] ==</small>
 
== Терські козаки при радянській владі ==
Рядок 18:
Терські козаки воювали як на боці [[більшовики|червоних]], так і на боці [[Білий рух|білих]]. У [[1918]] році Терське козацьке військо офіційно було скасоване, слідуючи за антикозацькою політикою більшовиків. У [[1920]] році козаки зі станиць вздовж ріки [[Сунжа]] були депортовані в [[Україна|Україну]] і Північ Європейської [[Росія|Росії]]. Більшовики заохочували, тубільні народи Кавказу переселятися в спорожнілі станиці. Терени Терського козацького війська були розподілені між [[Дагестан]]ом, [[Чечня|Чечнею]], [[Інгушетія|Інгушетією]] і [[Північна Осетія|Північною Осетією]].
 
Протягом [[Друга світова війна|Другої світової війни]] більшість терських козаків воювало на боці СРСР, хоч невелика частина підтримала німців утворивши [[1-а козацька дивізія|1-у козацьку дивізію]] (вони створили VI Полк 2-ої Бригади).
 
Співпраця [[чеченські -колабораціоністи|чеченських-колабораціоністів]] з німцями і різанина росіян в [[Грозний|Грозному]] в [[1942]] році призвели до [[Операція «Чечевиця»|депортації]] [[інгуші|інгушів]] і [[чеченці]]в до [[Казахстан]]у. Нащадки терських козаків стали ще раз абсолютною більшістю в [[Грозненська область|Грозненській області]] [[РРФСР]]. Після реабілітації чеченців в [[1957]], вона була поділена між Дагестаном і Чечено-Інгушською республікою. В цей час навіть регіони на північ від Тереку, що раніше були у складі [[Ставропольський край|Ставропольського краю]], були приєднані до Чечено-Інгушської АРСР.
Рядок 24:
== Терські козаки після 1991 року ==
 
Під час влади режиму [[Джохар Дудаєв|Джохара Дудаєва]] в [[Чечня|Чечні]] розпочалась масова різанина козаків і інших нац. меншин<ref>[http://www.chechnyaadvocacy.org/refugees.html] Chechnya Advocacy Network. Refugees and Diaspora</ref>.Надтеречний,Наурський,Шелковський райони практично залишились без козачого населення. В обох Чеченських війнах терські козаки воювали проти чеченських сепаратистів.
 
Сьогодні, велика частина споконвічної козацької землі було втрачене завдяки масовому від'їзду росіян. Тільки на півночі [[Дагестан]]у, у Північній Осетії і сусідніх регіонах Ставропольського краю деяка частина козаків все ще залишається.
 
== Примітки ==
Рядок 34:
* [http://www.cossacks.info/terek/ Information about the Terek Cossacks]
* [http://www.cossackdom.com/book/bookkazak.html Н. Н. Великая «Казаки восточного Предкавказья в XVIII—XIX вв.»]
* [http://ossetia.ru/history/ters-kazaki Терские казаки]. По книге: В. &nbsp;А. &nbsp;Кузнецов. Введение в кавказоведение. Владикавказ, 2004]
 
{{Козачі війська}}