Бригадир: відмінності між версіями

{{Статті, з яких нема посилань}}

'''Бригади́р''' - військове звання у арміях деяких сучасних країн, як от Австрія, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Словенія, Сполучене королівство, Хорватія. Наприклад, у збройних силах Хорватії це найвище офіцерське звання вище від полковника і нижче за бригадного генерала. В армії США відповідає званню полковника.

У царскій Росії військовий чин вищий за полковника і нижчий від генерал-майора існував у XVIII-XIX століттях. Його було введено в російській армії Петром I. У російському флоті йому відповідало військове звання (військовий чин) капітан-командор., Уу цивільній багатьохслужбі сучасних— арміяхчин статського радника <ref>[[ЭСБЕ]], текст відповідає званнюкінцю бригаднийXIX генерал— початку XX ст. [http://www.vehi.net/brokgauz/all/015/15206.shtml].</ref>.

<blockquote>У середньовіччі brigandarius означав начальника певної частини бродячих найманих дружин того часу (brigans, brigantini та ін.) Назву brigadier введено у Франції у XVII ст. Спочатку бригадами командували полковники і підполковники, командири старших полків бригад, залишаючись разом з тим і на своїй первісній посаді, але позаяк часто траплялося, що старшим полком командував молодший з полкових командирів, то в 1659 р., на пропозицію Тюрена, почали призначати тільки на воєнний час начальниками бригад особливих штабних офіцерів з так званих maotres de camp. Звання бригадира на постійній основі запровадили в кавалерії з 1667 р., а в піхоті з 1668 р. Але оскільки у Франції слово brigadier мало безліч найрізноманітніших значень, то начальників бригад, для відмінності від інших, назвали brigadier des armées du roi. Від звання бригадира у Франції відмовилися в 1788 р. Під час Революції, на чолі бригад поставлені généraux de brigades. Надалі і дотепер у Франції бригадирами називалися унтер-офіцери кавалерії, що відповідають капралам у піхоті.