Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 13:
'''Львівське музично-педагогічне училище ім. Філарета Колесси''' офіційно було засноване у [[1947]], згодом йому було присвоєно ім'я видатного українського музичного етнографа і фольклориста [[Колесса Філарет Михайлович|Філарета Колесси]]. За роки свого існування музично-педагогічне училище ім. Філарета Колесси виховало цілу плеяду видатних українських [[музикант|музикантів]], [[диригент|диригентів]], [[співак|співаків]].
Серед них: лауреати державної премії ім. Т. Г. Шевченка [[Турчак Степан Васильович|С. Турчак]], А. Кушніренко, [[Тріо сестер Байко|сестри Байко]], ректор-академік В.Кузь, народні артисти [[Гамкало Іван Дмитрович|І. Гамкало]], [[Микитка Тарас Остапович|Т.Микитка]], [[Бабич Ростислав Олексійович|Р.Бабич]], С. Магера, [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксана]] та [[Білозір Ігор Йосипович|Ігор]] Білозіри, Степан П'ятничко, заслужені артисти України І. Жук, М. Процев’ят, В.Пекар, М.Галій, С.Лісецький, О. Кураш, М. Дудчак , Н. Романюк, М. Хохлогорська, видатні музиканти Є. Федоренко, В. Яценяк, З. Демцюх, М. Бурбан, В. Чучман, Р.Филипчук, В. Гречинський, Б. Косопуд, Ю. Трицецький, [[Коструба Лілія Олександрівна|Л. Коструба]],Наталія Чмир-Козяр, [[Табаков Павло Анатолійович|П. Табаков]] та багато інших знаних музикантів України та за її межами.
Свого часу Б. Завойський, І. Небожинський та інші відомі митці закладали основи, той музичний дух, яким були просякнуті стіни музпеду. Багатьом творам [[Кос-Анатольський Анатолій Йосипович|А. Кос – Анатольського]], [[Козак Євген Теодорович|Є. Козака]], [[Сімович Роман Аполлонович|Р. Сімовича]], І. Вимера путівку в життя дали саме хорові колективи музпеду. Це було єдине училище в Україні, де були представлені всі типи хорів: мішаний (керівник – Є. Федоренко, Ю.Антків), чоловічий (керівник – М. Телюк), і три жіночих (керівники – Б. Кокотайло, З. Демцюх, Ю. Антків). Їх склад перебільшував 120 чоловік.
| |||