Заміхів (Україна): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м Карта + позначка |
Немає опису редагування |
||
Рядок 9:
| mapy =
| засновано = 1734
| населення =
| територія =
| ref-територія =
Рядок 22:
| висота = 203
| ref-висота =
| водойма = невеличкий ставок на околицях села та [[Говірка (річка)|річка Говірка]], притока [[Дністер|Дністра]]
| адреса = 32630, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Заміхів , тел. 2-46-41
| облікова картка =
| прапор =
| герб =
| відстань о = 110
| ref-відстань о =
| відстань р = 10
| ref-відстань р =
| станція =
Рядок 35:
}}
'''Заміхів''' — [[село]] в Україні, [[Новоушицький район|Новоушицькому районі]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]. Населення становить
== Загальні відомості ==
Село розміщене біля східного кордону [[Хмельницька область|Хмельницької області]] з [[Вінницька область|Вінницькою]]. На півночі межує з селом [[Жабинці (Новоушицький район)|Жабинці]] та з селом з [[Щербівці]] на півдні.
Серед покладів корисних копалин виявлено родовище жовто-сірої глини, яка являється сировиною для цегляно-черепичного виробництва та виготовлення облицювальної плитки. Родовище займає територію в 24 гектари, поклади глини - 241 тис. м³, суглинку - 161 тис. м³, 4 гектари особливо цінної глини, яку використовують для виготовлення гончарних виробів.
На території села діють загальноосвітня школа, дитячий садок «Ластівка». Село є центром місцевого самоврядування, тут є амбулаторія, клуб, магазини, відділення зв'язку. Майже усі сільськогосподарські підприємства Заміхова (ТОВ Промінь-Поділля, Зоря, Агросад-Поділля, Золоті ворота) орієнтуються на вирощування рослин.
=== Історія ===
Згідно історичних документів найвірогідніше поселення з назвою Заміхів виникло в ХVІ столітті, так як до цього часу в історичних документах воно не згадувалось, але фрагменти предметів трипільської культури, які знаходять тут, говорять про раннє заселення території. Можливо свою назву село отримало від прізвища польської родини Заміхівських, які володіли землями на Поділлі в ХV- ХVІ столітті. Інше походження назви Заміхів - територія, куди зі всіх усюд приходили покупці купувати шкіряні "міхи" для млинів, які тут майстрували на місцевому шкіряному заводі і продавали на тутешніх торгах, базарах і ярмарках.
В першій половині XVII ст. Заміхів вже існував і був позначений на карті [[Ґійом Левассер де Боплан|Боплана]]. В 1661 році Заміхів належав Христині Заміхівській, родом із Потоку. Поселення зазнає частих руйнувань, які були зумовлені численними військовими конфліктами, які мали місце на Правобережжі у другій половині XVII ст. <ref>[Архив Юго-Западной России, ч. 7, т. 2, с. 521]</ref> Але в 1734р. воно було пограбоване повсталими селянами. Під час повстання було вбито багато євреїв. З кінця XVIII ст. містечко Заміхів відноситься до [[Ушицький повіт|Ушицького повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]]. У цей час воно належить Гуменецьким, пізніше Старжинським і Богушам, (один із пагорбів місцеві жителі називають "Богушевим горбом"), а згодом - нащадкам останніх – Собанським, Даревським і Морачевським. На початку XIX ст. Заміхів був уже значним торгівельно-ремісничим центром (проживало 15 цехових ремісників). Усередині XIX ст. він згадується у документах “как весьма замечательный” в плані розвитку торгівлі. В цей час в Заміхові проходило 15 ярмарок в рік, на які завозилось товарів на 74 тис. 450 карбованців, а продаються – на 51 тисячу карбованців. В основному торгівля у Заміхові була зосереджена у руках місцевих євреїв. У 60-х роках XIX ст. зросла кількість ремісників - до 25, існувало 30 лавок, 2 водяних млини, шкіряний завод.
У архівних документах згадуєтся, що на 1891р. тут існувала синагога і молитовна школа. З початком XX ст. зростає чисельність населення містечка. Так на 1905 рік тут нараховувалося 399 дворів та 2392 жителі. У економічному житті Заміхова відбулися деякі зміни. Більш організовано почали скликатися торги, кожного вівторка через два тижні. Новим, що з’явилося у містечку від 1893 року, - міщанське управління, а також поштова станція. Належало містечко у цей час М. І. Морачинській.
Події [[Перша світова війна|Першої світової війни]]та [[Громадянська війна в Росії|1917- 1920 рр.]] негативно вплинули на розвиток містечка. Тут діяв загін самооборони, до складу якого, за свідченнями В. Горохольского, входили вояки петлюрівської армії. Ополченці підтримували зв’язки з армією [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]], отримуючи від [[Петлюра Симон Васильович|Петлюри]] зброю, боєприпаси, а також необхідну інформацію. Про національно-патріотичну спрямованість жителів говорить і повідомлення С. Ступніцького , що з весни 1920 р. тут хотіли відкрити '''"Просвіту"''', але цьому завадив прихід більшовиків.
У 1922 році з місцевих комуністів було створено партосередок КПУ і кредитно-кооперативне товариство “Господар”. З початком [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] Заміхів був окупований німецькими військами. Період окупації тривав з 13 серпня 1941 року до 27 березня 1944 року. За цей час було забрано на примусові роботи до Німеччини 130 чоловік, 20 липня 1942 року було вигнано, а згодом розстріляно 245 євреїв. Уже в перші місяці окупації у селі діяла підпільна патріотична група, яку очолював П.В.Корчовий. З наближенням звільнення краю [[Червона армія|Червоною Армією]] підпільники влилися до партизанського з’єднання ім. Щорса. 27 березня 1944 року війська [[38-а армія (СРСР)|38 Армії]] генерал-полковника [[Москаленко Кирило Семенович|Москаленка К.С.]], що входила до [[Перший Український фронт|Першого Українського фронту]], звільнили с.Заміхів.
=== Визначні пам'ятки архітектури ===
* '''Костел Св.Яна Непомука''' (мур.), 1808-1820 рр.; охоронний номер та номер у комплексі: 1696/0
''Історія будівництва'': Дерев’яний костел св.Яна Непомука збудовано у 1749 р. Новий кам’яний костел збудовано на його місці у 1808 р.<ref>[Приходы и церкви Подольской епархии. – ТПЕИСК, 1901 г., т. 9., с.912 – 913]</ref>. Парафія діяла в 1850 р.<ref>["Джерела до історії розмежування латинських єпархій в Російській імперії в с.19 ст." Т. 1, ч. 1]</ref>
''Архітектурні особливості'': Кам'яно-цегляний, прямокутний в плані, базилікальний, тринавний. С северной стороны — помещение с интересной деревянной винтовой лестницей, ведущей на хоры. Под полом восточного нефа — сводчатый склеп. Главный неф перекрыт полуциркульным сводом с распалубками, боковые нефы — крестовыми сводами. Главный фасад украшен фланкирующими вход спаренными ионическими полуколоннами, завершается треугольным фронтоном и аттиком с лепниной. В 1844—1850 гг. был увенчан каменной скульптурой. Боковые фасады памятника расчленены лопатками. Венчающий карниз — с модульонами. Стены внутри оштукатурены, украшены пилястрами тосканского ордера и карнизами. Пол из каменных шлифованных плит, в алтарной части — кирпичный. Крыша двускатная, кровля — железная. [ПГА, т. 4, с. 223] З північного боку - приміщення з цікавими дерев'яними гвинтовими сходами, що ведуть на хори. Під підлогою східної нави - склеп. Головний фасад прикрашений спареними іонічними півколонами,що фланкують вхід та завершується трикутним фронтоном і атикою з ліпниною. У 1844-1850 рр. був увінчаний кам'яною скульптурою. Бічні фасади пам'ятника розчленовані лопатками. Стіни усередині поштукатурені, прикрашені пілястрами тосканського ордеру і карнизами. Підлога з кам'яних шліфованих плит, у вівтарній частині - цегляне покриття. Дах двосхилий, крівля - залізна.<ref>[Памятники градостроительства и архитектуры УССР : иллюстрированный справочник-каталог. – К. : Будівельник, 1983 г.]</ref>
* '''Дмитрівська церква''' (мур.), діюча. Будівництво було розпочато у 1851 році поміщиком [[Говори (Віньковецький район)|с. Говори]] і м. Заміхів Ксаверієм Стадніцьким. Коли будівля ще не була закінчена, кам’яний купол на церкві завалився, після чого будівництво тимчасово припинилося. І лише у 1862 році було завершене на кошти прихожан.
* Волостне правління (мур.), нині середня школа; Земська лікарня, 1903р.
=== Примітки ===
{{reflist}}
== Джерела ==
* [http://oblrada.km.ua/ Хмельницька обласна рада]
* [http://www.spadok.org/index.php]
* Жарких М.І. Храми Поділля. - К.: 2007.
* [http://www.zamihivs.narod.ru/index.html Сайт Заміхівської ЗОШ І-ІІІ ст.]
== Інтернет-посилання ==
* [http://weather.in.ua/ua/hmel'nickaja/8410 Погода в селі Заміхів]
| |||