Ударні музичні інструменти: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: af:Slaginstrument |
Kusnir (обговорення | внесок) м вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''Уда́рні музи́чні інструме́нти'''
Музикант, що грає на ударних інструментах називається '''уда́рником''' або '''перкусіоні́стом''', в [[рок-музика|рок-]] та [[джаз|джазових]] групах
=== Класифікація ===
[[
В залежності від джерела звуку ударні інструменти можуть бути:
* '''[[ідіофон]]ами'''
* '''[[мембранофон]]ами'''
В залежності від властивостей [[звук музичний|звуку]] розрізняють:
* Інструменти з '''невизначеною висотою звучання'''
* Інструменти '''з визначеною висотою звуку'''
=== Історія ===
Ймовірно першим барабаном був порожній стовбур дерева, на який натягали шкіру рептилій або риб. Пізніше стали використатися шкіри тварин, убитих на полюванні, з'явилися перші ціпки. Для прикріплення шкіри до корпуса застосовувалося кілька різних методів: цвяхи, клей, заклепки, шнур навколо корпуса й т.п.
Прообраз [[малий барабан|малого барабана]] швидше за все прийшов в [[Іспанія|Іспанію]] від арабів і спочатку був сугубо фольклорним інструментом. Спочатку звук з барабана видобували руками, а пізніше стали використати ціпки округлої форми. Настроювання барабана здійснювалося шляхом стягування мембран жилами, мотузками й пізніше за допомогою металевих натяжних кріплень, які натягали або послабляли мембрани, і завдяки цьому звук барабана змінював свій тон. У різні часи й у різних народів були зовсім не схожі один на одного інструменти. Біля [[14 століття|14-го століття]] він починає використатися у військах. Тоді ж з'являються жильні [[струна|струни]], натягнуті уздовж поверхні нижньої шкіри. Старший брат малого барабана
[[Великий барабан]] і [[тарілки (музичний інструмент)|тарілки]] потрапили в Європу з [[Туреччина|Туреччини]] з військами [[Оттоманська імперія|Оттоманської імперії]] у [[18 століття|18-му столітті]]. Довгий час інструмент яничарів іменувався європейцями турецьким барабаном. Перші ноти для барабана датовані 16-м століттям.
В 17-18 столітті ударні інструменти поступово потрапляють до складу симфонічних [[оркестр|оркестрів]]. В [[19 століття|19 столітті]] в симфонічний оркестр входять [[литаври]], [[трикутник (музичний інструмент)|трикутник]], [[тарілки (музичний інструмент)|тарілки]], [[малий барабан|малий барабани]] та [[великий барабан|великий барабани]], а також [[ксилофон]] та [[оркестрові дзвони]]. В [[20 століття|20 столітті]] набір оркестрових ударних інструментів значно розширюється.
Разом з тим на початку 20 століття формується [[ударна установка]]. Ще у дев'яностих роках 19-го століття музиканти з [[Новий Орлеан|Нового Орлеану]] і з інших міст США намагалися пристосувати [[малий барабан]] і [[великий барабан]] військового оркестру для сценічного виконання так, щоб один виконавець міг грати відразу на двох інструментах. У той же час вони розвивали новий стиль гри, що базувався на колективній імпровізації, що пізніше стане основою [[джаз|джазу]]. З винаходом [[хай-хет|хай-хету]] в середині 1920-х років [[ударна установка]] набуває схожого на сучасний вигляд.
Характерною для останніх десятеліть є тенденція до залучення в музичну культуру найрізноманітніших ударних інструментів різних національних культур.
=== Ударні інструменти в українській народній музиці ===
[[
В українській народній музиці велику роль відіграють ударні та [[шумові інструменти]], виникнення яких сягає своїм корінням у сиву давнину. Різноманітні брязкальця, пустотілі раковини, калатальця
В народній музиці, що супроводжувала ігри, весілля, календарні, релігійні свята та обряди, широко використовувалися такі предмети побутового вжитку, як ложки, рубель з качалкою. Можна зустріти народні кастаньєти, зроблені з двох дерев'яних спарених ложок. На них музикант відбиває різноманітні ритмічні малюнки, імітує цокіт кінських копит.
Найпоширенішим ударним інструментом у народній музиці є [[бубон]] (решітка). Легкий дерев'яний обідок, обтягнутий з одного боку шкірою,
Із західних областей України в інші регіони республіки прийшов екзотичний ударний інструмент, що за специфічне забарвлення звуку зветься бугай. У невеликій конусоподібній діжечці верхній отвір обтягнуто шкірою. До неї в центрі прикріплено пучок конячого волосся. Музикант зволоженими у квасі руками сіпає за волосся і видобуває найбільш стійкі звуки акорду.
=== Мультимедія ===
* {{Audio|Nose interlude.ogg|Інтерлюдія з опери "Ніс"}} [[Дмитро Шостакович|Д.Шостаковича]], написана винятково для ударних без визначеної висоти звуку.
=== Джерела ===
| |||