Раджив Ганді: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
TobeBot (обговорення | внесок) м робот додав: ne:राजीव गान्धी |
м орфографія |
||
Рядок 4:
Старший син [[Індіра Ганді|Індіри Ганді]] і внук [[Джавахарлал Неру|Джавахарлала Неру]]. Вчився у [[Великобританія|Великобританії]], прагнув не втручатися в політику. Привернутий матір'ю до політичної діяльності досить пізно, після несподіваної смерті політично ангажованого молодшого брата Санджая: з 1980 призначений керівником молодіжного крила очолюваної Індірою партії [[Індійський національний конгрес]] (І) — ІНК(І). У 1983 призначений генеральним секретарем партії і фактично наступником матері. Після вбивства Індіри в жовтні 1984 вибраний головою правлячої партії ІНК(І), очолив уряд і одночасно до 1988 був міністром закордонних справ. У 1989 ІНК втратив владу, Ганді став впливовим лідером опозиції.
Під час чергової передвиборної кампанії, маючи високі шанси на перемогу, убитий [[таміли|тамілськими]] терористами (в результаті вибуху, здійсненого терористкою-смертницею недалеко від [[Мадрас]]а). У 1998 було засуджено 28 змовників, що брали участь в організації вбивства Раджива Ганді. Після його загибелі партія ІНК (І) залишилася в руках династії Неру-Ганді: на чолі партії, незважаючи на початкову відмову, стала вдова Раджива [[Соня Ганді]], за походженням італійка (як і сам Раджив, вона спочатку сторонилася політики).
{{DEFAULTSORT:Ганді, Раджив}}
| |||