Хорова музика: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) м +лінки |
OPbot (обговорення | внесок) м Завдання 10. Обговорення користувача:OPbot |
||
Рядок 2:
'''Хорова музика''', муз. твори, призначені для хорового виконання, X. м. в Україні розвивалася у тісному зв'язку з Церквою. У Сх. Церкві хоровий спів практикується без супроводу муз. інструментів, у наслідок чого укр. церк. X. м. була й залишилася «а капеля». Рання X. м. була монодична, а щойно в 16 в. розвинулося багатоголосся. Тоді виник своєрідний тип одночастинного хорового концерту, званого «партесним». Кількість голосів розвинулася від простого три- і чотириголосся до складнішого восьмиголосся, яке стало типовим у кін. 17 в. Подеколи композитори доходили до ще більшої кількости голосів, у одному випадку до 18. Про багатство репертуару укр. X. м. свідчить збережений список нот Львівського Братства 1697, в якому названо 396 хорових композицій, у тому ч. 151 концерт і 56 літургій. У другій пол. 18 в. уже виступають визначні композитори церк. X. м.: [[Березовський Максим Созонтович|М. Березовський]], [[Бортнянський Дмитро|Д. Бортнянський]] та [[Ведель Артем Лук'янович|А. Ведель]]. Їх твори (т. зв. концерти) відзначаються циклічністю побудови і протиставленням сольових партій всьому хорові. У їх творах усталилося чотироголосся як панівний склад хору.
Розвиток світської X. м. в Україні почався в першій пол. 19 в. Величезним вкладом у неї була творчість [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]], гол. на полі ориґінальної творчости, в тому ч. й широкорозбудованих хорово-оркестрових кантат та хорових обробок
''В.Витвицький''
|