Відмінності між версіями «Шкірні хвороби»

Шкірні хвороби (редагувати)

Версія за 09:38, 15 серпня 2010

1092 байти додано ,  10 років тому
нема опису редагування
(Більше не розпізнається як ізольована стаття, removed: {{Ізольована стаття|сирота1}} за допомогою AWB)
{{Wikify}}
{{Хвороба
'''Шкірні хвороби''' — захворювання, які виявляються в патологічних змінах шкіри, її придатків ([[волосся]], [[нігті]]в) або видимих слизових оболонок. ▼
| Name = Хвороби шкіри та підшкірної клітковини
| Image =
| Caption =
| DiseasesDB =
| ICD10 = {{ICD10|L|01||l|00}}-{{ICD10|L|99||l|00}}
| ICD9 =
| ICDO =
| OMIM =
| MedlinePlus =
| eMedicineSubj = derm
| eMedicineTopic =
| eMedicine_mult =
| MeshID =
}}
 
▲'''Шкірні хвороби''' — захворювання, які виявляються в патологічних змінах [[шкіра|шкіри]], її придатків ([[волосся]], [[нігті]]в) або видимих [[слизова оболонка|слизових оболонок]].
За етіологією (причинами виникнення) бувають: вірусними, інфекційними (бактерії, мікроскопічні грибки), паразитарними, викликані факторами екзогенними (зовнішніми) хім., фіз. чи ендогенними (порушення метаболізму, розлади ендокринної або нервної системи), порушенням розвитку шкіри тощо.
 
Шкірні захворювання вивчає [[дерматологія]].
Лікування Ш. х. може бути етіологічне, звернене проти спричинного фактора, якщо він відомий, в ін. випадку — симптоматичне. В умовах недостатньої гігієни набувають особливого соц. значення паразитарні захворювання шкіри, а в зв'язку з розвитком хім. індустрії — проф. Ш. х. Ш. х. вивчає [[дерматологія]].▼
 
== Причини ==
За етіологією (причинами виникнення) бувають:
*[[вірус]]ними,
*[[інфекція|інфекційними]] (бактерії, мікроскопічні грибки),
*[[паразит]]арними,
*викликаними екзогенними (зовнішніми) факторами - хімічними, фізичними;
*викликаними ендогенними (внутрішніми) факторами - [[метаболічні захворювання|порушеннями метаболізму]], розладами [[ендокринна система|ендокринної]] або [[нервова система|нервової систем]],
*порушенням розвитку шкіри, тощо.
 
▲Лікування Ш. х. може бути етіологічне, звернене проти спричинного фактора, якщо він відомий, в ін. випадку — симптоматичне. В умовах недостатньої гігієни набувають особливого соц. значення ''паразитарні'' захворювання шкіри, а в зв'язку з розвитком хім.хімічної індустрії — проф.''професійні'' Ш.шкірні ххвороби. Ш. х. вивчає [[дерматологія]].
 
== Лікування ==
Лікування захворювань шкіри може бути етіологічне, звернене проти причинного фактору, якщо він відомий, в іншому випадку — симптоматичне.
 
== Історія ==
В Україні Ш. х. відомі здавна; їх лікували народними засобами ще в Київській Русі.
В Україні Ш. х. відомі здавна; їх лікували нар. заходами ще в Київ. Русі. У [[19 століття|19 ст.]] в Україні, особливо по селах, була дуже розповсюджена [[короста]]. У багатьох с. нею хворіло до 100% меш. Значно розповсюджені були також [[піодерміт]]и, кількість яких значно збільшувалася в зв'язку з поширенням числа пром. підприємств, що не мали належних гігієнічних умов виробництва. Досить розповсюджені були також [[фурункульоз]] та [[екзема]]. Менше хворіло населення на [[мікоз]]и, [[туберкульоз]]у й пістряка шкіри. 1913, за неповними даними, на Ш. х. хворіло бл. 900 осіб на 10 0000 меш., у тому ч. на коросту — бл. 340. За [[Перша світова війна|першої світової війни]] та рев. 1917 — 20 pp. числа захворювань на Ш. х. значно збільшилися. Зниження його почалося в 20-их pp. і поступово продовжувалося завдяки поліпшенню сан.-гігієнічних заходів аж до поч. [[Другова світова війна|другої світової війни]]. За цієї війни числа захворювань на Ш. х. знову значно зросли. У листопаді 1943 Нар. Комісаріат охорони здоров'я УРСР затвердив план боротьби з Ш. х. та запровадив їх обов'язковий облік. [[1944]] було встановлене, що число захворювань на коросту в деяких місцевостях досягло від 20 до 60%, а в окремих населених пунктах до 100%. Від цього часу укр. дерматологи провели багато експедицій по боротьбі з коростою; вони запропонували й ввели в практику декілька нових препаратів та досягли великих успіхів у лікуванні Ш. х. Тепер на Україні зустрічаються лише поодинокі випадки захворювань на коросту. Запровадженням профілактики й раціонального лікування було досягнуто також значного зниження ч. захворювань на дерматомікози, піодермії (зокрема на проф.), екземи та ін. Вивчають дерматологію та керують боротьбою з Ш. х. Шкірно-Венерологічний Укр. наук.-дослідний інститут (див.), ін. наук.-дослідні інститути та катедри дерматології мед. інститутів, особливо у [[Харків|Харкові]] та [[Львів|Львові]]. У боротьбі з туберкульозою шкіри та її лікуванні особливу ролю відограють Одеський та Львівський люпозорії та стаціонари для хворих на туберкульозу шкіри при різних інститутах туберкульози та при великих туберкульозних диспансерах.
 
У [[19 століття|19 ст.]] в Україні, особливо по селах, була дуже розповсюджена [[короста]]. У багатьох селах нею хворіло до 100% меш. Значно розповсюджені були також [[піодерміт]]и, кількість яких значно збільшувалася в зв'язку з поширенням числа промислових підприємств, що не мали належних гігієнічних умов виробництва. Досить розповсюджені були також [[фурункульоз]] та [[екзема]]. Менше хворіло населення на [[мікоз]]и, [[туберкульоз]]у й пістряка шкіри.
 
1913, за неповними даними, на Ш. х. хворіло близько 900 осіб на 10 0000 меш., у тому ч. на коросту — близько 340.
 
За [[Перша світова війна|першої світової війни]] та рев. 1917 — 20 pp. число захворювань на Ш. х. значно збільшилося. Зниження його почалося в 20-их pp. і поступово продовжувалося завдяки поліпшенню санітарно-гігієнічних заходів аж до поч. [[Другова світова війна|другої світової війни]]. За цієї війни числа захворювань на Ш. х. знову значно зросли. У листопаді 1943 Нар. Комісаріат охорони здоров'я УРСР затвердив план боротьби з Ш. х. та запровадив їх обов'язковий облік. [[1944]] було встановлене, що число захворювань на коросту в деяких місцевостях досягло від 20 до 60%, а в окремих населених пунктах до 100%. Від цього часу українські дерматологи провели багато експедицій по боротьбі з коростою; вони запропонували й ввели в практику декілька нових препаратів та досягли великих успіхів у лікуванні Ш. х.
 
Тепер на Україні зустрічаються лише поодинокі випадки захворювань на коросту. Запровадженням профілактики й раціонального лікування було досягнуто також значного зниження числа захворювань на дерматомікози, піодермії (зокрема на проф.), екземи та ін.
 
Вивчають дерматологію та керують боротьбою з Ш. х. Шкірно-Венерологічний Укр. наук.-дослідний інститут (див.), ін. наук.-дослідні інститути та катедри дерматології мед. інститутів, особливо у [[Харків|Харкові]] та [[Львів|Львові]]. У боротьбі з [[туберкульоз шкіри|туберкульозом шкіри]] та його лікуванні особливу роль відіграють Одеський та Львівський люпозорії та стаціонари для хворих на туберкульозу шкіри при різних інститутах туберкульози та при великих туберкульозних диспансерах.
 
== Шкірні хвороби свійських тварин ==
Ш. х. свійських тварин виникають у вислідівнаслідок впливу на шкіру факторів зовнішнього середовища, захворювань самого організму, механічного ушкодження шкіри (опіки, обмороження, травми), ураження паразитами (кліщі, личинки оводів), розладу нервової системи, порушення обміну речовин і діяльності залоз внутр.внутрішньої секреції, отруєння, нераціонального харчування («гречана» й «конюшинна» хвороби, «бардяний мокрець»), інфекцій (віспа, сап, чума, ящур та ін.). Лікування застосовується залежно від причин захворювань, фази хвороби, виду та індивідуальних особливостей тварин. У профілактиці захворювань відограютьвідіграють велику ролюроль раціональна годівля, гігієнічний догляд, зокрема за шкірою. Профілактику й лікування здійснюють ветер.ветеринарні організації.
 
===Література===
* Богданов М. Нашкірні хвороби свійських тварин. Х.-О. 1932
* Здравоохранение в УССР. М-во здравоохр. УССР. К. 1957
* {{ЕУ}}
 
[[Категорія:Шкірні захворювання| ]]▼
[[Категорія:Дерматологія]]▼
{{Med-stub}}
 
▲[[Категорія:Шкірні захворювання| *]]
▲[[Категорія:Дерматологія]]
[[Категорія:Захворювання]]
 
[[de:Hautkrankheit]]
Егоні
888

редагувань

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спеціальна:Мобільна_різниця_версій/4803695