Радковиця: відмінності між версіями

До [[1860]] року село називалося Раківці.

У роки [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] в селі діяла підпільна група з 10 чоловік, яку очолював Арсен Тарасович Нирко (підпільна кличка Клименко). Був зв'язковим сатанівської районної підпільної організації. Одним з активних організаторів сатанівського підпілля був Іван Петрович Кушлак. До війни він працював другим секретарем Сатанівського районного комітету [[КП(б)У]]. З перших днів війни перебував в армії. Поблизу [[Мелітополь|Мелітополя]] військові частини, в одній з яких воював Кушлак, потрапили в оточення. Вирвавшись з оточення, в листопаді 1941 року пішки повернувся в [[Сатанів]]. Поселився в селі Радковиця у родичів своєї дружини. Арсен Нирко допоміг Кушлаку встановити зв'язок із Григорієм Степановичем Корецьким, який із жовтня 1941 року очолював Сатанівську районну партійну підпільну організацію. У травні 1942 року Кушлака було заарештовано. Після арешту на початку серпня 1943 року Корецького та стратийого Корецькогострати підпільну організацію Сатанівського району очолив Нирко. Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[10 травня]] [[1965]] року за мужність і відвагу, проявлені в підпільно-партизанському русі, Арсена Тарасовича нагороджено медаллю [[Медаль «За відвагу»|«За відвагу»]]&nbsp;<ref>[[Соха Володимир Іванович|''Соха Володимир'']]. Сатанів.&nbsp;— Хмельницький, 1991.&nbsp;— С.&nbsp;93, 97, 165.</ref>.