Базиліка Святого Хреста (Варшава): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Автовиправлення
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Картка:Культова споруда
[[Файл:Church of Holy Cross in Warsaw.PNG|thumb|200px|Базиліка святого Хреста, 2009]]
|зображення = Warszawa bazylika św. Krzyża 2010.jpg
'''Базиліка Cвятого Хреста''' (''Kościół Świętego Krzyża'') у [[Варшава|Варшаві]] — церква, розташована на вулиці [[Краківське передмістя]], що належить католицькому ордену [[Лазаристи|лазаристів]].
|підпис =
|назва =
|розташування_місто = [[Файл:Flag_of_Warsaw.svg‎|20px]] [[Варшава]]
|розташування_країна = {{POL}}
|координати = {{Coord|52|14|19|N|21|1|00|E|scale:50000|display=inline,title}}
|архітектор = Йозеф Шимон Белотті
|інженер =
|скульптор = Ян Юрій Плерш
|художник =
|замовник =
|дата_початку_спорудження =
|дата_закінчення_спорудження=
|дата_зруйнування =
|дата_відбудови =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль =
|адреса = [[Краківське передмістя (Варшава)|Краківське передмістя]], 3
|релігійна конфесія = [[Римо-Католицька Церква]]
}}
 
[[Файл:Church of the Holy Cross, Warsaw.jpg|thumb|298px|Скульптура [[Анджей Прушинський|Анджея Прушинського]] «Христос, що несе хрест»]]
Спочатку, на цьому місці стояла каплиця Святого Хреста, згадки про неї датуються 1510 роком. В 1525 тут стояла дерев'яна церква що належала кафедрі св. Івана Хрестителя. 1615 року церква була перебудована, а 1653 церква була передана чернечому ордену лазаристів і стала центральним храмом ордену.
 
'''БазилікаБази́ліка CвятогоCвято́го ХрестаХреста́''' (''{{lang-pl|Kościół Świętego Krzyża''}}) — храм у [[Варшава|Варшаві]] — церква, розташованарозташований на вулиці [[Краківське передмістя (Варшава)|вулиці Краківське передмістя]], що належить католицькому ордену [[Лазаристи|лазаристів]].
Сучасна будівля була побудована в [[1679]]—[[1696]] в стилі бароко. Його проектувальником був королівський придворний архітектор Йосип Симон Беллотто, засновники, а фундаторами — абат Щука і примас Майкл Стівен Радзієвський, який освятив церкву 14 жовтня 1696.
 
Спочатку, на цьому місці стояла каплиця Святого Хреста, згадки про неї датуються [[1510]] роком. В [[1525]] тут стояла дерев'яна церква що належала кафедрі св. Івана Хрестителя. [[1615]] року церква була перебудована, а [[1653 церква була]] — передана чернечому ордену лазаристів і стала центральним храмом ордену у [[Польща|Польщі]].
Вежі, вкриті пізньобароковими куполами (1725—1737) виконані Йозефом Фонтана. Фасад (1756) розроблений Якобом Фонтана, прикрашений статуями роботи Яна Юрія Плерша.
 
Сучасна будівля була побудована в [[1679]]—[[1696]] в стилі [[бароко]]. Його проектувальником був королівський придворний архітектор ЙосипЙозеф СимонШимон Беллотто, засновникиБеллотті, а фундаторами — абат Щука і примас Майкл Стівен Радзієвський, який освятив церкву [[14 жовтня]] [[1696]].
В колонах храму поховані урни з серцями [[Фридерик Шопен|Фридерика Шопена]] (епітафія з каррарського мармуру в 1880 році зробленим [[Леонард Марконі|Леонардом Марконі]]) і Владислава Реймонта (1929). У храмі є також епітафії Болеслава Пруса, Ігнація Крашевського, Юліуша Словацького та Владислава Сікорського.
 
Вежі, вкриті пізньобароковими куполами (1725—1737[[1725]]—[[1737]]) виконані Йозефом Фонтана. [[Фасад]] ([[1756]]) розроблений Якобом[[Якуб Фонтана|Якубом Фонтана]], прикрашений статуями роботи Яна Юрія Плерша.
В перші дні [[Друга світова війна|Другої світової війни]] храм був зруйнований. Були знищені також картини «Вечеря Господня» Франсіска Смуглевича і «Розп'яття» Єжи Шемігеновського. Під час Варшавського повстання, 6 вересня 1944, німці внесли до святині дві статуї Голіафів, начинених вибухівкою. Здетонувавший пристрій зруйнував фасад храму, зруйнував дахи над нижньою церкви, Великий вівтар, вівтар св. Роха і св. Вінсента де Поля.
 
В колонах храму поховані урни з серцями [[Фридерик Шопен|Фридерика Шопена]] (епітафія з каррарського мармуру зроблена в [[1880]] році зробленим [[Леонард Марконі|Леонардом Марконі]]) і [[Владислав Реймонт|Владислава Реймонта]] ([[1929]]). У храмі є також епітафії Болеслава Пруса, [[Юзеф Ігнацій Крашевський|Ігнація Крашевського]], [[Юліуш Словацький|Юліуша Словацького]] та [[Владислав Сікорський|Владислава Сікорського]].
Храм був відбудований в 1945—1953 роках. З 1965 року при церкві збирається академічна спільнота «Древо життя» (''Drzewo życia''). В [[2003]] році папа [[Іван Павло ІІ]] надав церкві статусу Малої базиліки (basilica minor).
 
В перші дні [[Друга світова війна|Другої світової війни]] храм був зруйнований. Були знищені також картини «Вечеря Господня» ФрансіскаФранциска Смуглевича і «Розп'яття» Єжи[[Шимонович-Семигиновський ШемігеновськогоЮрій Елевтерій|Юрія Семигиновського]]. Під час [[Варшавське повстання 1944 року|Варшавського повстання]], [[6 вересня]] [[1944]], німці внесли до святині дві статуї[[Голіаф Голіафів,(самохідна начиненихміна)|самохідні вибухівкою.міни Здетонувавший«Голіаф»]]. пристрійВибух зруйнував фасад храму, зруйнував дахисклепіння над нижньою церквицерквою, Великий вівтар, вівтар [[Святий Рох|св. Роха]] і св. Вінсента де Поля.
 
Храм був відбудований в 1945—1953[[1945]]—[[1953]] роках. З [[1965]] року при церкві збирається академічна спільнота «Древо життя» (''Drzewo życia''). В [[2003]] році папа [[Іван Павло ІІ]] надав церкві статусу Малої базиліки (basilica minor).
 
=== Статуя Ісуса Христа ===
Перед храмом у [[1858]] році встановлено статую Ісуса Христа, що несе хрест, відлиту з бетону у майстерні [[Ферранте Марконі]], за проектом [[Анджей Прушинський|Анджея Прушинського]], коштом Анджея Замойського. По кількох роках на скульптурі з'явились тріщини. На сторінках журналу «Вендровєц» уміщено заклик до пожертв для відливання скульптури у бронзі. У [[1887]] році психічно хворий чоловік пошкодив скульптуру, відірвавши руку Христа. Це прискорило прийняття рішення про виконання відливку у бронзі. Статую точно відтворено у [[1889]] році в [[Рим]]і Піусом Велонським. Пам'ятник встановлено [[2 листопада]] на новому фундаменті з чорного граніту, спроектованому Стефаном Шиллером із позолоченим написом Sursum Corda (вгору серця).
 
Бетонну статую Христа перевезено до Крушини і розміщено на гробівці [[Любомирські|Любомирських]]. Нині знаходиться перед тамтешнім парафіяльним Костелом св. Матвія Апостола.
 
У вересні [[1944]] внаслідок детонації «[[Голіаф (самохідна міна)|Голіафів]]», бронзова фігура Христа впала на бруківку і лежала з рукою знесеною вгору, вказуючи на напис на цоколі. [[22 жовтня]] [[1944]] року німці вивезли її з Варшави з метою переплавлки, однак разом із пам'ятником Миколаєві Копернику, викинули до придорожного рову в Гайдуках Низьких, де статуї знайдено польськими солдатами. Обидва пам'ятники перевезено о Варшави і відреставровано в майстерні братів Лопєнських. Статую наново постала перед костелом [[19 липня]] [[1945]] року, освячена у присутності [[Президенти Польщі|президента Республіки Польща]] [[Берут Болеслав|Болеслава Берута]] і представників уряду, що прибули на відкриття пам'ятника Миколаєві Копернику.
 
=== Вівтар Вітчизни ===
Нині в базиліці триває реконструкція знищеного під час [[Варшавське повстання 1944 року|варшавського повстання]] [[вівтар]]я Найсвятішого Сакраменту і Святої Трійці в правій наві, свого часу виготовленого за проектом [[Тільман Гамерський|Тільмана Гамерського]]. Завершення відбудови храму і вірне відтворення вівтаря повинні стати вшануванням 25 річниці понтифікату [[Іван Павло ІІ|Івана Павла II]] і надання статусу Малої базиліки. У березні [[2004]] року на прохання парафіян Іван Павло ІІ підписав урочистий акт про відбудову вівтаря Найсвятішого Сакраменту. Висловив також волю, аби з огляду на виняткове значення храму для [[Варшава|Варшави]] і цілої [[Польща|Польщі]], вівтар було названо Вівтарем Вітчизни.
 
== Посилання ==