'''ПІДСУСÍДКИ''' – збірна назва різних категорій зубожілих селян нав Україні 16-18 ст., які не мали власного господарства і жили в чужих дворах, "у сусідах". Взаємовідносини між П. та їхніми господарями ґрунтувалися на усних договірних умовах. За користування житлом П. відробляли в господарствах своїх хазяїв. Залежно від того, в чиїх дворах вони жили, П. були панські, старшинські, монастирські, козацькі тощо. П. переважно ставала сільська біднота, кріпаки-втікачі, розорені та збіднілі селяни внаслідок стихійного лиха чи грабіжницьких нападів татар. Існували групи П., які мали свої двори, але були позбавлені орної землі або були неспроможні її обробляти. Інколи П. ставали заможні козаки і міщани, які намагались уникнути сплати державних податків та відбуття військової служби. В 1734 П. прирівняли до інших податних категорій населення. Після юридичного оформлення [[Кріпосне право|кріпосного права]] (царський указ від 3.5.1783) у Лівобережній і Слобідській Україні більшість П. було перетворено на кріпосних селян.
