Вікіпедія

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м якось так
Рядок 93:
— працівники контролюючих і правоохоронних органів на підставі відповідного письмового запиту, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, що визначені законом.
 
Статути і зміни до них названі у Першій директиві першими серед документів, розкриття яких зобов'язані забезпечити країни-члени (параграфи «а» і «б» статті 2.1.). В Україні, однак, установчі документи юридичних осіб залишаються недоступними для зацікавлених осіб. О. Кібенко характеризує це становище як «грубе» порушення вимог Першої директиви.<ref>Кібенко, О.Р., цит.праця,"Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: Перспективи використання євпропейського законодавчого досвіду у правовому полі України" с. 153</ref> Крім вимог Першої директиви, обмеження доступу до статуту товариств з обмеженою відповідальністю певною групою осіб порушує також вимоги статті 143.2 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15 Цивільного кодексу України], відповідно до якої статут будь-якого ТОВ зберігається реєстратором і є відкритим для ознайомлення.
 
Режим обмеженого доступу до інших документів реєстраційної справи є несумісним із статтею 3 Першої директиви, яка передбачає, що документи реєстраційної справи, на підставі яких реєстратор здійснює записи у реєстрі, повинні бути надані для ознайомлення або в копіях будь-якій зацікавленій особі.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Єдиний_державний_реєстр_юридичних_осіб,_фізичних_осіб-підприємців_та_громадських_формувань