Системи землеробства: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Advbot (обговорення | внесок)
м Робот: Заміна (-{{TODO}} +{{Econ-stub}})
OPbot (обговорення | внесок)
м Виконується завдання 7. Див. Обговорення користувача:OPbot
Рядок 1:
'''Системи хліборобства''', сукупність аґротехн. і орг.-госп. заходів для підтримання й підвищення родючости ґрунту з метою збільшення урожайности с.-г. культур і зменшення коштів продукції. С. х. постійно змінюються відповідно до змін в агротехніці, введення нових родів с.-г. рослин, а також залежно від природних умов і сусп.-госп. перетворень. С. х. можна поділити на примітивні, екстенсивні та інтенсивні. До примітивних С. х. належать залежна, зирубно-вогнева й перелогова; при них використовується під посів ледве до 25% землі, а родючість ґрунту відновляється за рахунок природних процесів; вони можливі у країнах з великими запасами вільних земель і рідким заселенням. Залежна С. полягала в тому, що рослини вирощувалися на одному місці до повного виснаження ґрунту, після чого поле залишали й бралися за обробіток незайманих ділянок. У ліс. і лісо-степ. р-нахрайонах розвивалася вирубно-вогнева С., при якій нові ділянки під с.-госп. культури освоювалися після вирубання чи опалювання лісу. Обидві ці системи переважали на укр. землях за ранньої доби. За княжої доби панівною стала перелогова С., у якій цю саму ділянку оброблювано вдруге після відпочинку впродовж 10 — 15 pp. Але вже за Київ. Руси-України в міру згущення населення переліг поступово скорочувався до 3 — 4 pp., а далі перелогову С. замінила екстенсивна парова С. — дво-, а згодом трипільна (чистий пар, озимина, ярина), яка краще забезпечувала прохарчування населення порівняно з попередніми. Ця С. х. протрималася на Центр. і Сх. Землях до 1920-их pp. Поодинокі С. х. засвоювалаися повільно, і на Україні деколи діяли в той самий час різні С. х. (напр., у другій пол. 19 в. переважала трипільна С., на півд. сх. панівною була переліжна, у Галичині — сівозмінна; винятково на Поліссі залишилися рештки вирубновогневої). Тепер панівною на Україні є сівозмінна С., при якій майже вся рілля є під засівами, а с.-г. культури на тій самій зам. площі чергуються протягом ряду років (т. зв. ротація) за заздалегідь визначеним планом.