Відмінності між версіями «Анафілаксія»

7303 байти додано ,  10 років тому
нема опису редагування
{{Infobox disease |
'''Анафіла́ксія''' ({{lang-el|ανα}} — проти і {{lang-el2|φυλαξις}} — захист) — один з проявів [[алергія|алергії]]. Стан анафілаксії викликається підвищеною чутливістю [[організм]]у [[людина|людини]] та деяких [[тварини|тварин]] до повторного надходження чужорідних речовин (здебільшого [[білки|білкової]] природи), що діють як [[антигени]]. Анафілаксія може виникати як загальна гостра реакція організму. Така реакція зветься анафілактичним шоком, його ознаки — різке падіння [[артеріальний тиск|артеріального тиску]], порушення [[дихання]], [[корчі]]. В деяких випадках анафілактичний шок призводить до [[смерть|смерті]]. У людини таке загрозливе явище
Name = Анафілаксія|
трапляється рідко (іноді при [[переливання крові|переливанні крові]], при введенні лікувальних сивороток та [[вакцина|вакцин]]). При надходженні в окремі [[тканини]] речовин, що можуть спричинити анафілаксію, прояви її мають характер місцевих (виникають запальні ураження [[слизова оболонка|слизових оболонок]], [[шкіра|шкіри]], [[суглоб]]ів, окремих [[орган]]ів).
Image = BackRed.JPG|
Caption = Висип на спині людини з анафілаксією.|
DiseasesDB = 29153 |
ICD10 = {{ICD10|T|78|2|t|66}} |
ICD9 = |
ICDO = |
OMIM = |
MedlinePlus = |
eMedicineSubj = med |
eMedicineTopic = 128 |
MeshID = D000707 |
}}
 
'''Анафіла́ксія''' ({{lang-el|ανα}} — проти і {{lang-el2|φυλαξις}} — захист) — один з проявів [[алергія|алергії]]. Стан анафілаксії викликається підвищеною чутливістю [[організм]]у [[людина|людини]] та деяких [[тварини|тварин]] до повторного надходження чужорідних речовин (здебільшого [[білки|білкової]] природи), що діють як [[антигени]]. Анафілаксія може виникати як загальна гостра реакція організму. Така реакція зветься анафілактичним шоком, його ознаки — різке падіння [[артеріальний тиск|артеріального тиску]], порушення [[дихання]], [[корчі]]. В деяких випадках анафілактичний шок призводить до [[смерть|смерті]]. У людини таке загрозливе явище
 
Анафілаксія може виникати як загальна гостра реакція організму. Така реакція зветься анафілактичним шоком, його ознаки — різке падіння [[артеріальний тиск|артеріального тиску]], порушення [[дихання]], [[корчі]]. В деяких випадках анафілактичний шок призводить до [[смерть|смерті]].
 
У людини таке загрозливе явище трапляється рідко (іноді при [[переливання крові|переливанні крові]], при введенні лікувальних сивороток та [[вакцина|вакцин]]). При надходженні в окремі [[тканини]] речовин, що можуть спричинити анафілаксію, прояви її мають характер місцевих (виникають запальні ураження [[слизова оболонка|слизових оболонок]], [[шкіра|шкіри]], [[суглоб]]ів, окремих [[орган]]ів).
 
Зменшення підвищеної чутливості організму анафілактичного походження досягається переважно за допомогою методу специфічної <tt>[[десенсибілізація|десенсибілізації]]</tt>, що дозволяє запобігати анафілактичним явищам.
 
Анафілаксія може переходити в протилежний стан, що зветься ''антианафілаксією'' і є подібним до [[імунітет]]у.
 
Анафілаксія та імунітет являють собою різні фази одного явища&nbsp;— зміни реактивності організму, тобто алергії.
 
== Етіологія ==
'''Анафілактичний шок''' - найзагрозливіше захворювання, зумовлене розвитком гіперчутливості негайного типу. Найчастіше зустрічається АШ, викликаний різноманітними лікарськими препаратами, особливо при їхньому парентеральному введенні, застосуванні вакцин та сироваток, пилкових антигенів, деяких харчових продуктів, при укусах бджіл, ос, джмелів, шершнів.
 
== Патогенез ==
Існуюче уявлення про патогенез АШ включає:
*наявність [[сенсибілізація|сенсибілізації]] та утворення антитіл до даного антигену;
*участь системи комплемента з утворенням під впливом протеолітичних ферментів (схожих на отруту кобри) з компонентів С<sub>3</sub> та С<sub>5</sub> «анафілатоксинів» - глікопротеїдів;
*вивільнення [[гістамін]]у;
*включення кінінової системи з масивним утворенням [[брадикінін]]у та [[калідин]]у;
*[[агрегація|агрегацію]] формених елементів крові, [[тромб]]оутворення у найдрібніших судинах, паравазальний набряк, порушення мозкового кровообігу.
 
== Симптоми ==
За ступенем тяжкості умовно виділяють '''легкий''', '''середньотяжкий''', '''тяжкий''' та '''вкрай тяжкий''' (смертельний) шоки.
 
АШ проявляється різноманітними симптомами. У високосенсибілізованих хворих ані доза, ані шлях введення не грають вирішальної ролі у виникненні шоку. Найчастіше АШ розвивається після в/в або в/м введення дози антигену, яка може бути невеликою (наприклад, у межах 5-10 мл поліглюкіну у вену).
 
Передвісники шоку:
*прогресуючі неспокій,
*відчуття жару та приливу крові до обличчя,
*сплутаність свідомості,
*здавлювання у грудях зі зростанням утруднення дихання.
 
Розлади функцій посилюються стрімко та передвісники можуть бути відсутніми або залишитися непоміченими.
 
Розрізняють декілька типів АШ:
# з переважанням гострих гемодинамічних порушень (критичне падіння АТ);
# з переважанням дихальних розладів ([[спазм]] бронхіол, гостра [[емфізема]], розвиток набряку легень);
# абдомінальна форма (больовий синдром за типом гострого живота, [[колапс]]).
 
У будь-якому випадку можлива раптова зупинка серця, та на перший план завжди виходять:
*критичне падіння АТ внаслідок розширення судин, порушення мікроциркуляції та гострого підвищення проникності судинної стінки;
*порушення зовнішнього дихання на грунті [[бронхоспазм]]у, прогресуюча [[гіпоксія]];
*[[судоми]].
 
Деякі хворі дуже швидко втрачають свідомість.
Більшість скаржиться на раптову слабкість, експіраторну задишку, ядуху, кашель, відчуття стискання грудей, страх смерті, виділення з носу, запаморочення, зниження зору та слуху, свербіж шкіри, відчуття жару у всьому тілі, остуду, біль по всьому животі, у серці, нудоту, блювоту, позиви на стул, сечовиділення.
Спостегігається холодний піт, [[ціаноз]] або різка [[гіперемія]] шкіри, іноді блідість, [[судоми]], розширення зениць, піна у рота, набряк обличчя, поширені уртикарні висипання на шкірі, затримка сечовиділення, мимовільна дефекація, частий ниткоподібний пульс, низький АТ, глухість тонів серця, експіраторна [[задишка]], над легенями вислуховуються сухі хрипи, іноді різкий набряк язика з його прикусом, набряк гортані, можуть зростати явища [[набряк легень|набряку легень]].
 
В одних випадках смерть настає упродовж 5-30 хвилин при явищах [[асфіксія|асфіксії]], в інших - через 24-48 години та більше у зв'язку з незворотними змінами у життєво важливих органах, найчастіше від ниркової та серцево-судинної недостатності, шлунково-кишкових [[кровотеча|кровотеч]].
 
При сприятливому закінченні після затухання гострих явищ у хворих деякий час спостерігається лихоманка, [[адинамія]], періодична блювота, пронос, шкірний свербіж, крапивниця, біль у м'язах, животі, попереку, напади бронхіальної астми, тощо.
 
== Література ==
*# {{УРЕ}}
# Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М.В. Бочкарьова та Є.А. Мухіна. - Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.
 
== Див. також ==
* {{УРЕ}}
* [[Шок]]
* [[Алергія]]
 
{{med-stub}}
 
[[Категорія:Імунологія]]
[[Категорія:Термінальні стани]]
 
[[bg:Анафилактичен шок]]
888

редагувань