Ревматизм: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: th:รูมาติซึม
Егоні (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 14:
}}
 
'''Ревматизм''' — захворювання запального характеру, пов'язане зі [[стрептокок]]овою інфекцією. Проявлюється перш за все ураженням серця (із виникненням вад), суглобів, рідше — нервової системи та інших внутрішнії органів. Хвороба протікає із загостреннями, яким за 1-2 тижня передує [[ангіна]] або [[фарингіт]].

== Етіологія та патогенез ==
Виникнення ревматизму пов'язують з '''бета-гемолітичним стрептококом групи А'''. Важливе значення у етіології ревматизму надається також генетичній схильності.

У патогенезі ревматизму суттєве значення надається також [[алергія|алергії]] та аутоалергічним механізмам.
 
== Патогенез ==
Сучасною теорією патогенезу ревматизму є '''токсико-імунологічна'''. У патогенезі ревматизму є важливими 3 аспекти:
* особливості збудника захворювання,
Рядок 22 ⟶ 26:
* особливості людського організму, в якому розвивається недуга.
 
У хворих затяжними та безперервно рецидивуючими формами ревмокардиту ураження серця має алергічну інфекційно-токсичну або вірусну природу. Вважається, що сенсибілізуючі агенти ([[стрептокок]]и, [[вірус]]и, неспецифічні [[алерген]]и і т.д.) на перших етапах захворювання викликають алергічне запалення серця з утворенням аутоантигенів до його тканин та подальший розвиток аутоімунного процесу.
Стрептококи виробляють речовини, які мають виражений кардіотоксичний вплив, які здатні пошкоджувати лізосомальні мембрани, основну речовину сполучної тканини. Наявність антигенної спільності між стрептококами і кардіоміоцитами призводить до активації автоімунного механізму – появи автоантитіл до міокарда, антигенним компонентом сполучної тканини – глікопротеїдам, протеогліканам. Утворюються імунні комплекси, поглиблюється запалення.
 
СтрептококиТак, стрептококи виробляють речовини, які мають виражений кардіотоксичний вплив, які здатні пошкоджувати [[лізосомальні мембрани]], основну речовину сполучної тканини. Наявність антигенної спільності між стрептококами і кардіоміоцитами[[кардіоміоцит]]ами призводить до активації автоімунного механізму – появи автоантитіл до міокарда[[міокард]]у, антигенним компонентом сполучної тканини – глікопротеїдам[[глікопротеїд]]ам, протеогліканам[[протеоглікан]]ам. Утворюються [[імунні комплекси]], поглиблюється [[запалення]].
 
== Клініка ==
Найтиповіший прояв ревматизму є ураження серця. Можуть уражатися будь-які оболонки серця та їхні поєднання:
*[[ревматичний міокардит]] (найчастіша форма ревмокардиту)
*[[ендокардит]]
*[[ендоміокардит]]
*[[перикардит]]
*[[панкардит]]
 
До ревматичного процесу можуть долучатися
*судини з розвитком ревматичного вісцеріту (особливо нефриту), а також [[менінгіт]]у, [[енцефаліт]]у, периферійного [[артеріїт]]у (часто судин кінцівок);
*суглоби (ревматичний [[поліартрит]]);
*шкіра (ревматичні вузлики, кільцева або [[вузликова еритема]], [[крапивниця]] та ін.);
*легені та [[плевра]] (ревматична [[пневмонія]], [[плеврит]]и).
 
У дітей, особливо у дівчат, ревматизм може протікати за типом патогномоничної "нервової форми" - малої хореї.
 
=== Симптоми ===
 
== Симптоми ==
У типових випадках через 1-2 тижня після перенесеної ангіни розвивається лихоманка (38-39 °C), гострий [[поліартрит]]. Хворий скаржиться на сильний біль у [[суглоб]]ах, слабкість, втрату апетиту. Однак можуть бути й лише помірно виражені [[артралгія|артралгії]]. Основний синдром при ревматизмі швидко набуває зворотнього розвитку при лікуванні, хоча іноді спостерігаються повторні болі у суглобах. У деяких хворих загострення ревматизму може супроводжуватись ураженням нервової системи з розвитком малої [[хорея|хореї]] або ускладнюватись ревматичним [[плеврит]]ом, ураженням [[легені]]в, [[нирки|нирок]], очей та інших органів.
 
Рядок 47 ⟶ 70:
 
 
=== Профілактика [[колаген]]ом ===
На проблемні місця накладати '''[[колаген]]''' 5-10капель10 крапель (можна й більше за потребою) на чисту змочену ділянку, потім покласти мокрувологу серветку і прикрити компресним папером (не потрібний зігріваючий компрес), тримати 30 хвилин і довше, періодично змочуючи серветку водою для повного проникнення гелю в шкіру. По можливості такі компреси робити кілька разів на день.
 
На проблемні місця накладати '''[[колаген]]''' 5-10капель (можна й більше за потребою) на чисту змочену ділянку, потім покласти мокру серветку і прикрити компресним папером (не потрібний зігріваючий компрес), тримати 30 хвилин і довше, періодично змочуючи серветку водою для повного проникнення гелю в шкіру. По можливості такі компреси робити кілька разів на день.
 
== Джерела ==
*# Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.
# Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М.В. Бочкарьова та Є.А. Мухіна. - Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.
 
== Посилання ==
1.# [http://www.nmu-s.net/_ld/6/650_CwE.pdf Гостра ревматична лихоманка: діагностика та лікування] - у журналі «Медицина світу», 2000.
2.# [http://hippocrates.in.ua/statti/50-gostra-revmatichnix-lixomanka-suchasnij-stan.html Гостра ревматична лихоманка: сучасний стан проблеми_03.08.2009] - на сайті Гіпократ
 
3.# [http://www.it-med.ru/library/r/revmati_2.htm Ревматизм] - Інтегальна медицина ХХІ ст.
2. [http://hippocrates.in.ua/statti/50-gostra-revmatichnix-lixomanka-suchasnij-stan.html Гостра ревматична лихоманка: сучасний стан проблеми_03.08.2009] - на сайті Гіпократ
 
3. [http://www.it-med.ru/library/r/revmati_2.htm Ревматизм] - Інтегальна медицина ХХІ ст.
 
[[Категорія:Ревматологічні захворювання]]