Сердюцька дивізія (1918): відмінності між версіями

 

[[19 березня]] більшовики почали рух вздовж залізниці з Бердичева на Шепетівку, в той же день вони досягли берегів ріки [[Случ]]. [[20 березня]] вони почали тіснити на цьому напрямку Окрему Запорізьку бригаду, яка почала панічно відступати. О 14-й годині того ж дня на ст. [[Романів]] прибув перший поїзд СС&nbsp;— 3-ій курінь 3-ого січового полку, на чолі із полковником Піщаленко. Курінь розвантажився на ст. [[Гордіївка]], де і обсадив обидва боки залізниці Бердичев-[[Шепетівка]]. Дальший бій із більшовиками курінь витримав до темноти. Стало відомо, що підхід основних частин Січового Корпусу запізнюється, і курінь відступив на позиції Колодяно-Новий Миропіль. Наступного дня туди прибули ще два курені 3-ого полку СС. [[21 березня]] більшовики знову атакували позиції 3-ого полку, але були відкинуті сильним вогнем. Перейшовши в контрнаступ, 3-й полк при підтримці бронепотягів «Січовий» і «Гетьман Дорошенко» здобув станцію Печанівку. Надвечір [[22 березня]] третій полк вийшов на лінію Волосове-[[Чуднів]]. [[23 березня]], полк, долаючи сильний опір більшовиків і їхнього бронепотягу «Гром» обсадив ст. [[Демчин]]. [[24 березня]] корпус СС вийшов у наступ на [[Бердичів]], однак наступ не вдався, 3-ій полк втратив 100 стрільців і 20 старшин. Наступ було повторено [[26 березня]], і [[Бердичів]] було захоплено, але невдовзі під наступом більшовиків, його було залишено. 3-й полк мав ще більші втрати, він був відкинений до ст. Демчин. Наступ корпусу, що відбувся [[29 березня]] також був невдалий. [[1 квітня]] корпус відступив на ріку Хомору.<ref>Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С.286-298.</ref>.

 

[[Файл:Шепетівка.png|міні|ліворуч|200пкс|Бої за Шепетівку у квітні-травні 1919&nbsp;р.]]