Середземноморський клімат: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 4:
Клімату характерні спекотне сухе літо і прохолодна, волога зима. Наприклад, в місті [[Перт]], [[Австралія]], в зимові місяці південній півкулі — в червні-серпні, кількість опадів 450 мм і середньоденний мінімум 8 °С. Тим часом під час літніх місяців з грудня по лютий кількість опадів лише в середньому 32 мм.<ref>[http://www.bom.gov.au/climate/averages/tables/cw_009225.shtml Australian Bureau of Meteorology, July 24, 2005 "Averages for PERTH METRO"] <small>Downloaded 06/12/06</small></ref>
 
Середземноморська кліматична зона, позв'язані з п'ятьма великими субтропічними зонами високого тиску над океаном, [[Азорський максимум]], [[Південноатлантичний максимум]], Північнотихоокеанський максимум, Південнотихокеанський максимум і Індійськоокеанський максимум. Ці зони високого тиску, витягують повітря влітку з екватора і з полюсів в зимовий час, граючи важливу роль у формуванні світових пустель і тропічних зон середземноморського клімату. Наприклад, Азорські максимум асоціюється з пустелею [[Сахара]] і Середземноморським кліматом. Південноатлантичний максимум, також пов'язан з пустелею [[Наміб]] і середземноморським кліматом в західній частині Південної Африки. Північнотихоокеанський максимум має відношення до пустелі [[Сонора (пустеля)|Сонора]] і Каліфорнійського клімату, тоді як Південнотихокеанський максимум має відношення до пустелі [[Атакама]] і клімату центрального Чилі, і Індійськоокеанський максимум пов'язан з пустелями Західної Австралії ([[Велика Піщана пустеля]], [[Велика пустеля Вікторія]], і [[Пустеля Гібсона]]) і середземноморського клімату південного заходу і півдня центральної Австралії..<ref>{{cite book | author = Akin, Wallace E. | year = 1991 | title = Global Patterns: Climate, Vegetation, and Soils | pages = pg. 35 | publisher = University of Oklahoma Press | id=ISBN 0-8061-2309-5}}</ref>
 
 
Середземноморські ліси і чагарникова біома тісно пов'язана з середземноморською кліматичною зону. Зокрема, терени покриті [[склерофіли|склерофільним]] чагарником, за назвою [[маквис]] в Середземномор'ї, [[чапараль]] в Каліфорнії, [[маторрале]] в Чилі, [[фейнбос]] в Південній Африці, і [[маллі]] і [[квонган]] в Австралії. [[Водна екосистема|Водні екосистеми]] середземноморської кліматичної зони адаптовані до річних циклів, в яких [[Абіотичні фактори|абіотичний]] і (екологічний) контроль чисельності і структури екосистем домінують під час повені, [[біотичні фактори|біотичний]] контроль (наприклад, конкуренція і хижацтво) має більш важливе значення, як і зниження чисельності, коли екологічні умови стають дуже суворими (тобто спекотними і сухими); в результаті ці суспільства добре виносять [[засуха|засухи]], [[Повінь|повені]] і [[пожежа|пожежі]].<ref>{{cite journal |author=Gasith, A. and V.H. Resh|title=Streams in Mediterranean Climate Regions: Abiotic Influences and Biotic Responses to Predictable Seasonal Events |journal=Annu. Rev. Ecol. Sys. |year=1999 |volume=30 |pages=51–81|doi=10.1146/annurev.ecolsys.30.1.51}}</ref>
 
Рисами середземноморського клімату володіє клімат [[Південний берег Криму|Південного берегу Криму]] (смуга, яка приблизно простягається від [[Алушта|Алушти]] до [[Форосу]]). Тут середня температура січня - лютого складає +3°C - +4°C, липня - серпня +22,5°C - +23,5°C, максимум опадів припадає на зиму. На відміну від регіонів з типово середземноморським кліматом, тут зимою частіше трапляються снігопади, [[приморозки]] і невеликі морози.
 
== Опади ==