Еретрія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 26:
{{не плутати|Еритрея}}
'''Еретрія''' ({{lang-el|Ερέτρια}}) — [[Греція|грецьке]] містечко, яке адміністративно відноситься до ному [[Евбея (ном)|Евбея]], у давнину — незалежне місто-держава. Розташований на узбережжі протоки [[Евріна]], що відділяє [[Евбея|Евбею]] та [[Беотія|Беотію]].
== Історія ==
=== "Місто гребців" ===
Перше поселення , яке можна вважати попередником Еретрії, виникло приблизно у [[3000 до н. е.|3000 році до н. е.]] – посеред родючою долини поруч із нинішнім містом. Згодом, щоправда, поселенцям довелося перебратися на пагорб, де в подальшому знаходився міський акрополь. За [[Ахейська Греція|мікенських часів]] поселення було вже доволі значним. Згадується Еретрія і в «[[Іліада|Іліаді]]». Зазвичай її назва вивидиться з {{lang-el|ἐρέτης}} – гребець, що свідчить про те, що принаймні з гомерівських часів мешканці міста займалися [[мореплавство]]м.
Еретрія — батьківщина філософа [[Менедем]]а, який заснував тут свою [[Елідо-еретрійська школа|філософську школу]]. У [[середні віки]] місто припиняє своє існування.▼
Біля [[825 до н. е.|825 року до н. е]] внаслідок великої пожежі еретрійці змушені були залишити свої домівки і перенести місто трохи ближче до виходу з [[Евбейська затока|Евбейської затоки]]. Місто швидко розростається і переживає справжній розквіт. Зручне розташування на перехресті морських шляхів, що з'єднували Балканську Грецію з островами [[Егеїда|Егеїди]] і [[Анатолія|Анатолією]], родюча земля Евбеї, близькість до покладів [[мідь|міді]] і [[залізо|заліза]] швидко перетворили Еретрію на одну з провідних держав тогочасної Еллади. До свої евбейських володінь вона додає острови [[Андрос]], [[Тенос]] , [[Кея]] і землі у [[Беотія|Беотії]]. Місто одним з перших почало карбувати власну [[монета|монету]], запровадило на своїй території єдину [[система мір|систему мір]] — так звані «[[евбейські міри]]».
[[1824]] року в період [[грецька революція|грецької війни за незалежність]] на місці древньої Еретрії засновано містечко, куди переселилась частина мешканців острова [[Псара]]. Про скоро через епідемію [[малярія|малярії]] селище майже спорожніло. У період 1890—1894 років американські археологи здійснювали тут розкопки і знайшли [[давньогрецький театр|античний театр]].▼
Про царську владу в Еретрії повідомлень не залишилося, що може свідчити про її дуже раннє скасування. Принаймні з початку VIII століття до н. е. всю владу в місті зосередили в своїх руках представники місцевої [[аристократія|аристократії]] – так званих «[[вершники|вершників]]» ({{lang-el|ἱππεύς}}). Страбон стверджує, що місцеве військо нараховувало 300 кіннотників і 60 колісниць, спорядити які в тодішніх умовах було під силу лише представникам родової знаті. Про певну внутрішню нестабільність може свідчити повідомлення [[Плутарх]]а, який вклав в уста [[Солон]]у слова про те, що евбейці обрали собі [[есимнет]]ом [[Тіннонд]]а, але невідомо чи йдеться в цьому випадку про Еретрію.
[[Файл:Theatre3.jpg|міні|none|300пкс|[[Давньогрецький театр]] в Еретрії]]▼
=== Боротьба за першість ===
Еретрія однією з перших в Греції почала створювати власні колонії. Найдавнішими з них можна [[Пітекуси]] в [[Італія|Італії]], що були «виведені» спільно з халкідянами приблизно у другій чверті VIII століття до н. е. Вірогідно, еретрійці брали участь і в заснуванні [[Аль-Міна|Посейдонії (Аль-Міни)]] у [[Сирія|Сирії]]. Окремо від халкідян була заснована колонія на [[Керкіра (місто)|Коркирі]], однак звідти переселенців у [[730 до н. е.|730 р. до н. е.]] витіснили [[Коринф|коринфяни]]. Приймати додому колоністів метрополія відмовилася, тому вони розселилися в [[Орік]]у і [[Абантида|Абантиді]] ([[Іллірія|Іллірії]]) та [[Метона|Метоні]] у [[Халкідіки|Халкідіці]]. В тому ж році еретрійці заснували [[Менда|Менду]]. Однак це призвело до конфлікту з давнім партнером – [[Халкіда|Халкідою]].
У [[Лелантська війна|Лелантській війні]] Еретрії довелося воювати і з Халкідою, і з Коринфом одночасно. І хоча саму Еретрію підтримали її власні колонії, [[Мілет]], [[Мегари]], [[Егіна]] і [[Аргос]], хід війни загалом складався не на її користь. Супротивникам вдалося виснажити еретрійців у дрібних сутичках, зруйнувати їхні опорні пункти на [[Андрос]]і і на самій [[Лелантська рівнина|Лелантській рівнині]] і врешті решт завдати рішучого удару на їхній же території. Зазнавши загальної поразки, Еретрія втратила свої володіння у [[Беотія|Беотії]] і на [[Кіклади|Кікладах]], найродючіші землі на Евбеї і поступилася лідерством в Егеїді своєму союзнику [[Мілет]]у. Щоправда, на відміну від переможців-халкідян еретрійці продовжували активну колонізаційну політику, зосередившись насамперед на [[Фракія|фракійському]] узбережжі.
Загостренням внутрішніх протиріч і посиленням конкуренції між представниками аристократії скористався [[Діагор]], який невдовзі після Лелантської війни встановив в Еретрії [[тиранія|тиранію]]. Пізніше влада в місті перйшла до прихильників поміркованої [[демократія|демократії]]. Наприкінці VI ст.. до н .е. Еретрія зближується з [[Афіни|Афінами]]. Цьому сприяла етнічна спорідненість, близькість політичних режимів і спільна ворожнеча з Халкідою.
=== Руйнування і відновлення ===
Під час [[Іонійське повстання|Іонійського повстання]] лише еретрійці і афіняни надали допомогу одноплемінникам. За це перські полководці [[Датіс]] і [[Артаферн]] у [[490 до н.е.|490 р. до н. е.]] повністю зруйнували місто і продали його мешканців у рабство. Ті з мешканців, яким пощастило уникнути цієї страшної долі, втекли до Афін.
Невдовзі Еретрію відновлили і відбудували. 600 еретрійських [[гопліти|гоплітів]] брали участь у [[Платеї|битві при Платеях]]. Місто приєднується до [[Делоський союз|Делоського союзу]]. Проте у [[446 до н. е.|446 р. до н. е.]] разом з іншими евбейськими громадами повстає проти афінської [[гегемонія|гегемонії]]. Придушення постання повернуло Еретрію до лав союзників Афін, але невдоволення продовжувало жевріти. Після перемоги спартанців у [[битва під Еретрією|битві під Еретрією]] ([[414 до н. е.|414 р. до н. е.]]), евбейці приєдналися до переможців. Через чотири роки острів повернувся під контроль Афін, які розглядали його як «ближчу житницю». У [[349 до н. е.|349 р. до н. е.]] еретрійці здобувають незалежність, у [[343 до н. е.|343 р. до н. е.]] потрапляють під контроль [[Македонія|Македонії]], у [[341 до н. е.|341]]-[[338 до н. е.|338 рр. до н. е.]] востаннє перебувають під владою Афін. Після [[Херонея|поразки під Херонеєю]] місто остаточно опиняється під македонською владою.
▲За елліністичних часів Еретрія
У [[198 до н. е.|198 р. до н. е.]] місто захоплюють і грабують [[Рим|римляни]]. З [[146 до н. е.|146 р. до н. е.]] Еретрія перебуває у складі римської провінції [[Македонія (римська провінція)|Македонії]]. У [[87 до н. е.|87 р. до н.е.]], під час війни з Митрідатом римляни остаточно руйнують місто.
▲У [[1824]] року в період [[грецька революція|грецької війни за незалежність]] на місці древньої Еретрії засновано містечко, куди переселилась частина мешканців острова [[Псара]].
Відновлюється поселення лише після приєднання Евбеї до Грецької республіки ([[833]]). У [[1890]]—[[1894]] роках американські археологи здійснювали на місці стародавньої Еретрії розкопки і знайшли [[давньогрецький театр|античний театр]]. Нині Еретрія - доволі популярний курорт на узбережжі Евбеї.
== Посилання ==
| |||