Жіноча еякуляція: відмінності між версіями

'''Жіноча еякуляція''' або, '''сквірт'сквіртинг'' ([[Англійськавід мова{{lang-en|англ]]. squirt -}} — струмінь) - — викидання деякої кількості прозорої рідини під час або перед [[оргазм]]ом з [[Піхва|піхви]] у жінок.

У 80-x роках XX століття різними дослідниками було проведено ряд анкетних опитувань присвячених жіночої сексуальності, 35-50% жінок повідомили, що під час [[оргазм]]у в них відбувалося викидання деякої кількості рідини.

Дебати в медичній літературі зосереджуються на трьох темах: чи існує жіноча еякуляція чи ні, які джерела і склад викидається в момент [[оргазм]]у рідини, і який вплив надає жіноча еякуляція на сексуальність жінки і якість її [[оргазм]]у. Такі дебати неминуче стають зіткненням різних вірувань людей, сформованих під впливом популярної культури, [[Порнографія|порнографії]], а також різних фізико-хімічних та поведінкових досліджень. Дуже часто різні дані і концепції спеціально спотворюються під впливом різних точок зору. Дуже часто дебати на цю тему пов'язані з дебатами на тему існування [[G-точка|точки G]], так як автори, що приводять дані про існування цієї плями, вважають, що порушення цієї ділянки вагінальної стіни залучає одночасне збудження «залози Скіна», відповідних простатичний гланд і трубочок, що в кінцевому підсумку призводить до еякуляції. Так само вважається, що тканини, які оточують уретру, мають спільне походження гомологічної з тканинами чоловічий простати.

Суперечки з приводу жіночої еякуляції знову розгорілися в 1982 році після публікації книги: «Точка G: і інші відкриття в статевому житті людини» за авторством Ладас, Уіппла і Перрі. Книга була викладена у науково-популярному стилі і викликала дуже великий резонанс серед широкої публіки. Серед ряду авторів ця книга була зустрінута скептично. На думку критиків, розділ про жіночу еякуляцію в значній мірі заснований на сміхотворних статистичних опитуваннях, свідоцтвах та обстеженні невеликої кількості жінок. Стверджувалося, що вже після виходу книги багато жінок, яких оглядали автори книги, повідомили, що у них було діагностовано нетримання сечі. Автори книги, відповідаючи на цю критику, заявили що жіноча еякуляція спеціально маскується працівниками охорони здоров'я як фізіологічне явище із-за антифеміністичною поглядів. Ряд критиків стверджує, що результати, отримані Ладас, Уіппл і Перрі, не були підтверджені жодним з більш пізніх досліджень, у тому числі тих, в яких брали участь вони самі.

Основна проблема в дослідженнях жіночої еякуляції, полягає у використанні вкрай маленького числа спеціально відібраних людей, що не відповідає критеріям соціологічних досліджень, роблячи неможливим різного роду узагальнення. Велика частина досліджень, присвячених вивченню природи рідини, сконцентровані на спробі визначити, чи є дана рідина сечею чи ні. Тут проблемою є коректний збір зразків і спроба уникнути їх забруднення. Так як об'єкт, що вивчається - — «залоза Скіна», в силу його розташування, неможливо повністю ізолювати від виділення сечі. Як один з методологічних способів пропонувалося використання барвників хімічних речовин, які виділялися б в сечі і дозволяли відрізнити її від еякулята. Ще одна методологічна проблема пов'язана з тим, що склад рідини, як вважають деякі вчені, залежить від [[Менструація|менструального циклу]], а також від віку жінки. Деякі висновки з проведених досліджень, були представлені на тематичних конференціях, але жодне дослідження не було опубліковано в наукових журналах.