Біле море: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м robot Adding: lv:Baltā jūra |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Біле море''' - море басейну [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]], у європейській Арктиці між [[Кольський півострів|Кольським півостровом]] і Канін; 90 тис. км² глибина до 330 м; високі припливи;
З океаном Б.м. з'єднується звуженим гирлом, гідрологічний режим якого ізолює його від Північного Льодовитого океану.
Акваторія Б.м. лежить у межах 63°47' - 68° 40' північної широти. Площа акваторії - біля 95 тисяч кв.км.
Б.м. має чотири великих затоки: Мезенська на сході, Двінська і Онезька на півдні та Кандалакшська на північному заході. Береги Б.м. називаються: Терський, Кандалакшський та Карельський - на північному заході, Поморський (район від Кемі до Онеги), Літній - на півдні і Зимовий - на сході.
Літній берег врізається в море на північний захід до Соловецьких островів і відокремлює Онезьку затоку від Двінської.
Великий Соловецький острів - найбільший на Б.м.(246,9 кв.км.). Інші острови на Б.м.: Анзер (24 кв.км), Бальшая Муксальма (17,6 кв.км) Бальшой Заяцкій (1,25 кв.км), Малий Заяцкій (1,02 кв.км), Малая Муксальма (0,57 кв.км).
Б.м. омиває чотири фіно-угорські країни, що входять до складу Російської Федерації: Карелія (захід), Поморія (південний захід і південь), Вепсляндія (південний схід), Саамія (північ). Порти на Б.м. - Кемі (Карелія), Кардор (Архангельск, Вепсляндія).
Солоність води у різних районах коливається: від мінімальної - через потужне опріснення заток, до значної - у північних частинах моря. Солоність води в районі Соловецьких о-вів - велика, але гідрологічний режим цієї частини Б.м. має істотні коливання.
Рибні ресурси Б.м. характерні біломорським оселедцем, який традиційно виловлюють фіно-угорські народи. Кількість сігових риб постійно зменшується, особливо після нафтовиливу 1995.
Хижацький промисел федерало-російських фірм та браконьєрів звели на ніц кількість сьомги, зменшуються запаси лосося. Перспективу поновлення рибних запасів Б.м. пов'язують з деколонізацією фіно-угорських країн акваторії Б.м. та відновлення традиційної риболовецької культури карелів, вепсів, помор та саамів.
Водорості та морські трави: промисел водоростів у Б.м. переважно ведуть в Онезькій затоці та прибережних зонах Соловецьких островів (зокрема, цим займаються посезонно русини із Закарпаття). Проте найбільші ресурси - у Кандалакшській затоці, біля Терського берегу. Запаси ламінарії достатні, але промисле недорозвинений. Ще менше збирають фукоїди.
Величезні ресурси ламінарії у Лумбовській затоці (можливий збір до 10 тис.т.) - перспективний економічний резерв фіно-угорських країн регіону. Запаси анфельції - обмежені, збір цієї водорості федеральна влада дозволяє лише після штормових викидів.
Туризм: походи на байдарках по Б.м. організовувала київська фірма "Арсенал" (2005), Олена Залюбовська (тел. 570-32-73, моб. 8 (097) 663-85-35, e-mail suntour@bk.ru).
В акваторії Б.м. були розташовані концтабори ГУЛАГ СССР, де каралися тисячі українців. Саме тому Б.м. - частина українського "політзеківського" фольклору: "Міняю чорний хліб і Біле море на білий хліб і Чорне море".
*[[Соловецькі острови]]
*порт [[Архангельськ]]
| |||