Шараневич Ізидор Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Шараневич Ісидор''' ([[16 лютого]] [[1829]], село [[Козарі]], повіт Галич — [[4 грудня]] [[1901]], [[Львів]]), галицький історик і громадський діяч москвофільського напрямку, педагог (учитель Перемиської і Львівської гімназій), з [[1871]] доцент, з [[1873]] — професор [[Львівський університет|Львівського Університету]]; дійсний член АН у Кракові, почесний директор Київського Університету; довголітній сеньйор [[Ставропігійський Інститут|Ставропігійського Інституту]] у [[Львів|Львові]]. Під його редакцією [[1886]] видано І том ювілейного видання на честь 300-річчя Львівського Ставропігійського братства. Почесний член тов. "[[Просвіта]]" з [[1871]] року.
Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року [[1453]]» ([[1863]]); його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» ([[1872]]), «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» ([[1871]]) — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях 16 — 18 ст., про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи. Шараневич вивчав також діяльність українських братств, зокрема [[Львівське Успенське Братство|Львівського Успенського Братства]] і був одним з піонерів української археології в Галичині (зокрема розкопів на території [[Галичина|Галичини]], [[1882]] — 90). Єдиний мирянин учасник [[Львівський Синод (1891)|Львівського Синоду 1891]].▼
Один із фундаторів Національного музею у [[Львів|Львові]], заклав основу його фондів. Прищепив українській громаді культ музейництва. Зробив в цілому вагомий внесок у розвиток історичної науки Галичини. Наставник видатного українського географа [[Рудницький Степан|Степана Рудницького]].
Отримано від "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%80"
▲Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року 1453» ([[1863]]); його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» ([[1872]]), «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» ([[1871]]) — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях 16 — 18 ст., про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи. Шараневич вивчав також діяльність українських братств, зокрема [[Львівське Успенське Братство|Львівського Успенського Братства]] і був одним з піонерів української археології в Галичині (зокрема розкопів на території Галичини, 1882 — 90). Єдиний мирянин учасник [[Львівський Синод (1891)|Львівського Синоду 1891]].
===Література===
| |||