Симонович Борис Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 48:
У липні [[1958]] року Борис Олександрович придбав у [[Сарни|Сарнах]], за адресою вул. Короленка,7 половину сільської хати, яка складалася з кімнати, кухні та сіней, куди і переїхали жити на постійно. У 1964 році купили на знос і другу половину тієї ж хати, у якій ніхто не жив, і вона вже розвалювалась. Після ремонту у ній поселився їх прийомний син Здіслав Сихлер із сім'єю і його жінка Аліна.
У Сарнах Борис Симонович ще працював на інкубаторній станції та у ветлікарні завгоспом та кочегаром. У [[1974]] році поховав дружину. Багато матеріально допомогав своєму прийомному синові Здіславові та Зої Іванівні Кувшиновій. Дітям свого брата Михайла Симоновича, яких він найбільше любив, лишив заповіт на збереження, за яким вони поставили пам'ятник не тільки йому, але й іншим родичам. Помер Борис Олександрович Симонович у м. [[Сарни]] [[21 квітня]] [[1985]] року після тяжкої хвороби. Похований у [[Сарни|Сарнах]] на міському кладовищі поряд зі своєю дружиною, недалеко від церкви. Пам'ятник гранітний, один на двох. У подружжя Симоновичів своїх дітей не було. Доглядали лише прийомного сина, котрий лишився на своєму прізвищі.
| |||