Тмуторокань: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bocianski (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 2:
'''Тмуторокань''', ''Тмутаракань'' (''Таматарха'') - староруське місто, положене на [[Таманський півострів|Таманському півострові]] на місці колишньої грецької колонії [[Гермонасси]] (заснованої у 6 ст. до Р. Х.) і теперішньої Таманської станиці ([[Кубань]]).
 
Мешканці Тмуторокані ([[адиґеадигейці]]-[[касоги]], [[греки]], [[алани]], [[русини]], [[вірмени]]) займалися рибальством, виноградарством, ремеслами, торгівлею.
 
За посередництвом Тмуторокані підтримувалися політичні й економічні зв'язки України-Руси з [[Візантія|Візантією]] і [[Північний Кавказ|Північним Кавказом]].
Рядок 31:
*Після цього з доручення жителів Тмутаракани [[Никон]], що приймав активну участь у суспільному житті князівства, поїхав у Чернігів до Святослава просити повернення Гліба на князювання.
====Тмутараканский камінь====
В 1792 році на території Таманської фортеці був знайдений чудовий пам'ятник руської палеографії й епіграфіки XІ сторіччя - знаменитий [[Тмутараканский камінь]], що зберігається зараз в [[Ермітаж]]і. Напис, висічений на великому мармуровому блоці, узятому з якоїсь зруйнованої будівлі візантійського або грецького часу, говорить: "''У літо 6576 індикту(примітка - 1068 р.), індикта 6, Гліб князь мірил море по ледульоду відот ТмутараканиТмуторокані до [[Корчев]]а 10 00010000 іи 4000 садженийсажень''". Пам'ятник є одним з найдавніших руських написів і точно датує перший геодезичний захід на Русі. У перекладі на сучасне літочислення 6 індикт 6576 року означає грудень [[1067]]-го - січень [[1068]] року. Камінь підтверджує свідчення руських літописів про існування Тмутараканского князівства й установлює його точне місцезнаходження. До знахідки каменю це князівство містилося різними дослідниками в досить віддалених друг від друга куточках Древньої Русі - від Литви до Криму. Так, В. Н. Татищев думав, що Тмутаракань перебувала в Рязанській області. М. М. Щербатов розміщав її в районі Азова. А. Лизлов і П. Ричков визначали місцезнаходження князівства й міста біля Астрахані. И. Н. Болтин шукав Тмутаракань у верхів'ях ріки Ворскли. Але ще в 1736 році, за 56 років до знахідки каменю, петербурзький професор Г.3.Байер писав: "''Тмутаракань є те саме місце, що цесар Костянтин Порфірородний ''Таматаркою'' називає й думає проти [[Босфо]]ру або [[Керч]]і. Нині називається це місце на турецьких ландкартах [[Темрюк]] і лежить проти міцності Тамана в північно-східній стороні поруч Меотичеського моря''".
 
*[[Никон]] незабаром покинув Тмутаракань, щоб виконати свою історичну місію - створити літописний звід 1073 року, що послужив основою "Повести временних літ". При від'їзді Никон залишив на князя Гліба заснований в [[1068]] році на окраїні Тмутаракани монастир, створений за зразком [[Печерський монастир|Печерського]]. Можливо, цей монастир розташовувався у підніжжя гори Бориса й Гліба на [[Фанагорийський остров|Фанагорийському острові]].