Відмінності між версіями «Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін»

Ханс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін народився в Німеччині і був сином Габріели фон Ейлер-Хельпін (у дівоцтві Фіртнер) і Рігаса фон Ейлер-Хельпіна. Оскільки після народження хлопчика його батька, капітана Королівського баварського полку, перевели до [[Мюнхен]]а, то Ханса відправили жити до бабусі в [[Вассербург]]. Свою початкову освіту він здобув у Мюнхені, Вюрцбурзі і Ульмі, а потім в 1881 р. вступив до Мюнхенської академію живопису. У процесі навчання живопису він став цікавитися проблемами кольору, що призвело згодом до зародження інтересу до дослідницької діяльності.
 
У 1893 р. Ейлер-Хельпіна взяли до Мюнхенського університету, де він вивчав фізику під керівництвом Еміля Варбурга і [[Макс Планк|Макса Планка]] і органічну хімію у [[Герман Еміль Фішер|Еміля Фішера]]. У 1895 р. у Мюнхені він одержав докторський ступінь. Після короткого періоду пост-докторських досліджень з фізичної хімії він працював з 1896 по 1897 р. разом з Вальтером Нернстом в Геттінгенському університеті. Наступного року він став асистентом в лабораторії Сванте Арреніуса в Стокгольмському університеті, де в 1899 р. був призначений приват-доцентом. Протягом того ж літа він продовжив свої дослідження під керівництвом [[Якоб Гендрік Вант-Гофф|Якоба Вант-Гоффа]] і [[Едуард Бюхнер|Едуарда Бухнера]] в Берліні, залишаючись тут до 1900 року.
 
Після повернення до Стокгольма Ейлер-Хельпін у 1902 р. отримав шведське громадянство. Протягом цього періоду його дослідження були зосереджені на дії каталізаторів в реакціях неорганічних сполук, але поступово його інтереси переміщуються в область органічних речовин, особливо після того, як він познайомився з дослідженнями Бухнера з хімії ферментації. У 1906 р. Ейлер-Хельпін став професором загальної та органічної хімії в Стокгольмському університеті, де працював протягом всієї своєї подальшої наукової діяльності.