Ашкеназі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Helgi (обговорення | внесок) Скасування редагування № 4651147 користувача 178.92.157.209 (обговорення) твердження без джерел |
||
Рядок 4:
Формування субетносу ашкеназі бере початок від 476 року нашої ери на західно-європейськи територіях. Після зруйнування [[Західна Римська імперія|Західної Римськох імперії]] в V-X століттях у Західній Європі тривав процес творення єврейських громад. На початку ХІ—ХІІ століть ашкеназі називають себе деякі євреї Західної та Центральної Європи, в першу чергу Німеччини та Франції. В процесі асиміляції евреїв у німецькому середовищі виникла мова ідиш, що є результатом розвитку німецтких говірок під впливом івриту. Ідиш згодом став однією з найпоширеніших єврейських мов.
Унаслідок посилення антисемітизму в країнах Західної Європи в ХІІІ—ХV століттях відбувалася еміграція ашкеназі до східної Європи землі — в Польщу, Литву, на українські та білоруські терени. Протягом ХVІ—ХVІІ століть в Східній Європі постали громади ашкеназі, що відіграли значну роль в історії єврейського народу. В цих громадах була створена система самоврядування, яка забезпечувала піклування і допомогу кожній сім’ї, кожному члену общини, національну освіту, а також регулювання взаємовідносин з владою тощо. Протягом середньовіччя та Нового часу чисельність ашкеназі у світі невпинно зростала — на рубежі ХVІІ—ХVІІІ стоілть ашкеназі за своєю кількістю уже переважали сефардів. Згодом сефарди асимілювалися з ашкеназі, перейняли їхні звичаї і традиції. За даними перепису 1897, на українських землях мешкало понад 3 мільйони євреїв, і усі вони вважали себе ашкеназі. Сьогодні у світі близько 13 мільйонів євреїв більшість з яких ідентифікують себе як ашкеназі.
== Література ==
| |||