Відмінності між версіями «Битва на річці Шайо»

м
орфографія
м (орфографія)
 
== Передумови ==
У [[1240]] році, під час [[Монгольська навала|монгольського походу на Русь]], угорський король Бела IV відмовив сватам сина [[Михайло Чернігівський|Михайла Всеволодовича Чернігівського]] [[Ростислав Михайлович|Ростислава]] до своєї доньки Анни, а потім і [[Данило Галицький|Данилу Романовичу Галицькому]], який особисто прибув до угорського двору для заручин свого сина [[Лев Данилович|Льва]] до угорської принцеси Констанції. Кожний з цих візитів був хронологічно пов'язаний з монгольською загрозою [[КиєвКиїв|Києву]]у.<ref>Цікаво, що Данило вертався з Угорщини на Русь вже під час монгольської навали, проте, не зміг повернутись в Галич, оскільки «''мало з ним було дружини''» і повернувся в Угорщину. Брат Данила — Василько Волинський утік в Польщу до Конрада Мазовецького.</ref> Угорському королю не потрібна була війна з монголами, а видати своїх доньок заміж за руських князів означало стати їх союзниками у війні проти монголів. Бела IV вирішив перечекати, доки монголи зруйнують Русь і Галицько-Волинське князівство, вичерпають наступальний темп і повернуть додому. Тоді можна було б без особливих витрат захопити спустошений [[Галич]] і решту [[Галичина|Галичини]].
 
У [[1241]] році монголи, попередньо захопивши [[Київ]], [[Володимир-Волинський]] і [[Галич]], основними силами вторглисявторгнулися в [[Польща|ПольшуПольщу]]. Решта монгольського війська пробилась через [[верецький перевал]] на територію, підконтрольну угорській короні, і [[12 березня]] [[1241]] року монголи здобули [[Мукачеве|Мункач]] та [[Ужгород|Унгвар]]. 16 березня передовий загін монголовмонголів начоліна чолі з [[Шибан]]ом (близько 10&nbsp;000 вершників) з'явився під [[Будапешт|ПештомПешт]]ом. Корпус Кадана пройшов південним маршрутом, через [[Молдова|Молдавію]] і [[Трансильванія|Трансильванію]], зруйнувавши дорогою міста Варадин, Арад, Перг, Егрес, [[Тімішоара|Темешвар]].
 
== Співвідношення сил ==
Монгольське війсковійсько, налічувало від 20 до 40 тисяч вершників.Чисельність угорсько-хорватського війська іторикиісторики оцінютьоцінюють від 30 до 60 тисяч вояків.<ref name=RH>Р. П. Храпачевский. Военная держава Чингихана — М: ООО «Издательство ACT», 2004[http://rutenica.narod.ru/batu.html]</ref> Джувейні, оценюєоцінює сили угорців <ref>Джувейни. История завоевателя мира[http://www.vostlit.info/Texts/rus3/Juweini/frametext.htm]</ref> у 450 тисяч вояків, і згадує повідомлення Шибана про те, що «їх удвічі більше за монгольське військо». Рашид-Ад-Дін в аналогічномоаналогічному описі<ref>Рашид-Ад-Дин. Сборник летописей[http://www.vostlit.info/Texts/rus16/Rasidaddin_3/frametext2.html]</ref> пише про 400 тисяч воїнів, однак, відносиьтвідносить це до подій у [[Волзька Булгарія|Волзькій Булгарії]] у [[1236]] році.
 
== Хід битви ==
[[Файл:Battle of Muhi.jpg|thumb|400px|План битви]]
Угорсько-хорватскехорватське військо 6 днів переслідувало монгольський передовойпередовий загін Шибана, на сьомий день ввечері зупинилося в долині Мохі, перед річкою Шайо.
 
Вночі основні сили монгольського війська начоліна чолі з [[Субедей|Субедеєм]] переправились через річку на лівому фланзі і обійшли угорський укріплений табір з півдня. Інша частина монгольської армії під проводом Бату і Шибана захопила міст через річку і розгромила угорський сторожевийсторожовий загін. Зранку, [[11 квітня]] монголи розпочали обстріл розташованого в долині угорського табору з оточуючих пагорбів з [[лук]]ів і [[баліста|камнеметальнихкаменеметальних машин]], потім після нетривалого [[штурм]]у увірвались до табору. Проте, монголи не замкнули кільце оточення і угорському війську вдалося відійти на захід, однак закріпитися угорці не змогли і розпочали безладний відступ. Монголи поступово знищували по частинах деморалізоване і погано кероване угорсько-хорватське військо в ході переслідування протягом 6 днів і «на плечах відступаючих» увірвались до [[Будапешт|Пешту]].
 
== Наслідки ==
Загибель війська спричинила ситуацію, коли угорські землі опинились абсолютно беззахисними перед завойовниками. Корпус Кадана від [[Будапешт|Пешту]] пройшов до [[Адріатичне море|Адріатичного моря]], розоривши на шляху міста [[Хорватія|Хорватії]] і [[Далмація|Далмації]].
 
Угорський король [[Бела IV]] утік під захист австрійського герцога [[Фрідрих II (герцог Австрії)|ФридрихаФрідриха II]], віддав йому за допомогу проти монголів казну і три угорських [[комітат]]и. Корпус Бату, з'єднався з прибулим з Польщі після [[Битва при Легниці|перемоги під Легніцею]] корпусом [[Байдар]]а, не ризикнув вступити в бій з обєднанимиоб'єднаними силами [[Чехія|Чехії]], [[Австрія|Австрії]] і [[Каринтія|Каринтії]]. За іншою версією, причиною повороту монголів на схід стало отримане повідомлення про смерть великого хана [[Угедей|Угедея]] в грудні [[1241]] року. На зворотньому шляху частина монгольського війська зазнала поразки від військ болгарского царя [[Іван Асень II|Івана Асеня II]].
 
== дивДив. також ==
* [[Монголо-татарська навала]]
* [[Оборона Києва (1240)]]
 
== Посилання ==
{{reflist}}
{{Примечания}}
 
== Література ==
3433

редагування