|
[[Зображення:Роліт-02.jpg|right|350px|thumb|Роліт на мапі Києва]]
Заснувати власний житловий кооператив київські письменники вирішили, очевидно, за прикладом харківських колег, які 1928 р. спорудили будинок «Слово» (нинішня [[Вулиця Культури (Харків)|вул. Культури]], 9). Місцем для Роліту було обрано колишній Святославський яр на розі сучасних вулиць Б. Хмельницького та М. Коцюбинського. Архітектурний проект у стилі модного тоді [[Конструктивізм|конструктивізму]] склав видатний зодчий і художник [[Кричевський Василь Григорович|В. Г. Кричевський]] разом зі своїм помічником і учнем П. Ф. Костирком. Правда, з огляду на фінансову скруту їм не раз доводилося докорінно переробляти проект, погіршуючи початковий задум. Через нестачу коштів будівництво кілька разів спинялося. Щоби пришвидшити спорудження, письменники та члени їхніх родин нерідко допомагали будівельникам.
[[Зображення:Роліт-03.jpg|right|350пкс|thumb|Роліт – світлина із супутника]]
Перший корпус Роліту, який простягається уздовж вул. М. Коцюбинського, почалипочав заселятизаселятися в грудні 1934 р. Він налічує п’ять під’їздів із шістдесятьма квартирами. Більшість із них – дво- й трикімнатні. У п’ятому під’їзді розташовано шість чотирикімнатних помешкань, призначених для керівництва [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників]]. Роліт будувався як дороге елітне житло. МатиОкрема окрему оселюоселя на кілька кімнат, з персональним телефоном та всіма побутовими вигодами тодів Києві 1930-х років вважалосяуважалася розкішшю. Правда,Виняток становлять кухні, які в усіх квартирах маленькі, але- кілька квадратних метрів. Але це відбиває дух часу.: Передбачалосяпередбачалося, що мешканці харчуватимуться у спільній їдальні, а індивідуальна кухня буде потрібна хіба щоб нагрітискип'ятити чаю.
===Друга черга===
Невдовзі з боку вул. Б. Хмельницького розпочалося будівництво нового корпусу Роліту. Проект склав київський архітектор М. В. Сдобнєв у [[Класицизм|класичному стилі]]. Друга черга істотно відрізнялася від першої: один під’їзд, сім поверхів і 14 розкішних квартир. Мешкання в правому крилі під’їзду – п’ятикімнатні (площа 120,9 м<sup>2</sup>), у лівому – чотирикімнатні (97,6 м<sup>2</sup>), із просторими робочими кабінетами (22–25 м<sup>2</sup>).
Навесні 1939 р. помпезна споруда прийняла своїх мешканців – провідних на той час українських радянських письменників. Цікаво, що в ній булапроект передбаченапередбачав наявність у мешканцівжителів прислуги: в кожній квартирі запроектовано спеціальну кімнатку для проживання хатньої робітниці, а з кухні обладнано для неї чорний хід на подвір’я (без ліфта). Ті, хто залишився жити в першій черзі, відразу нарекли новий корпус «панським».
На додачу до всіх цих вигод дах нової споруди оснастили ще й мансардою – невід’ємною частиною тогочасного житла для еліти. ВУ ній М. В. Сдобнєвархітектор планував розмістити літературну кав’ярню. Щоправда,Проте кав’ярнявона так і не відкрилася. Тривалий час приміщення стояло порожнім. А вже по війні мансарду вподобали київські художники для своїх майстерень.
==Відомі мешканці==
==Цікаві факти==
* Серед перших кооператорів Роліту були [[КосинкаВлизько ГригорійОлекса МихайловичФедорович|ГригорійОлекса КосинкаВлизько]], [[ПлужникГуменна Євген ПавловичДокія|ЄвгенДокія ПлужникГуменна]], [[ВлизькоКосинка ОлексаГригорій ФедоровичМихайлович|ОлексаГригорій ВлизькоКосинка]], [[ГуменнаПлужник Євген ДокіяПавлович|ДокіяЄвген ГуменнаПлужник]], Борис Антоненко-Давидович. Але ролітівцями вони так і не стали: їх було заарештованозаарештовали напередодні вселення. Лише останній з них замешкав у будинку після того, як повернувся із заслання.
* Нині наНа фасаді налічуєтьсяРоліту встановлено 27 пам’ятних дощок – це більше, ніж на будь-якому іншому будинку в Україні. Першу дошку відкрито 1958 р., останню – 2008 р.
== Галерея ==
| 