Льодовик: відмінності між версіями

'''Льодови́к''' ({{lang-ru|ледник}}, {{lang-en|glacier}}, {{lang-de|Gletscher m}}) — багаторічні природні накопичення [[лід|льоду]] на земній поверхні, що рухаються. Утворюються з твердих [[атмосферні опади|атмосферних опадів]] в тих районах, де протягом [[рік|року]] відкладається більше, ніж відтає та [[випаровування|випаровується]].

 

 

'''Льодовик''':

 

 

 

Л. формується на земній поверхні, коли снігове покривало не встигає повністю розтанути і випаруватися. Л. поширені у високих широтах півн. і півд. півкуль Землі, у високих горах всіх широт. Загальна площа сучасних Л. 16 млн км² (11 % площі суші), об'єм бл. 30 млн км³, але має тенденцію до зменшення. Максимальна потужність криги досягає 3,3 — 3,6 км. Осн. маса Л. зосереджена в Антарктиді і Ґренландії. Л. складається з області живлення і області абляції (спаду), що розділяються межею живлення, де збільшення льоду протягом року дорівнює його таненню.

'''[[Викопний лід]]''' — льод товщиною до 60 м, що зустрічається в районах багаторічної мерзлоти на глибині кількох метрів.

 

 

 

Формуються в полярних районах і розташовуються на рівні моря. На відміну від Л. гірського типу, вони не мають чітко відокремленої області живлення та стоку і їх форма не контролюється рельєфом ложа. Товщина криги таких Л. максимальна і ховає всі нерівності поверхні землі. Материкові Л. мають форму опуклого щита. Прикладом таких льодовиків є льодові покриви Ґренландії та Антарктиди. Швидкість руху Л.: в льодовиковому щиті — 0,03 — 0,35 м/добу, вивідних льодовиках — 0,8 — 27 м/добу.

 

 

'''Прикладом [[шельфовий льодовик|шельфового льодовика]]''' може бути льодовик зах. частини Антарктиди, де він досягає дна океану і розповсюджується на окремі острови морів Росса та Ведделла. Час від часу від шельфових Л. відколюються великі брили криги, які називаються айсбергами. Розміри таких брил досягають декількох км у довжину, а висота сягає 200 і більше м.

 

 

Є в Альпах, Гімалаях, на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі та ін. горах. Характерна їх особливість — наявність чітко виражених областей живлення, тобто фірнових басейнів, у межах яких відбувається накопичення снігу та подальше його перетворення в фірн і лід. Розміри, форма і будова гірського Л. визначаються формою його ложа, величинами живлення і абляції та рухом льоду. Виділяють такі основні їх типи:

 

Льодовики проміжного типу — це льодовики плоскогір'їв, які утворюються в горах зі столоподібними або плескато-опуклими вершинами. Такі льодовики поширені на Скандинавському п-ові і називаються льодовиками скандинавського типу.

 

'''v''' Сучасна площа заледеніння на нашій планеті складає 15 693 256 км². Це значить, що загальна площа, зайнята тільки льодовиками, складає 10 % усієї земної суші. 0,5 відсотка площі заледеніння приходиться на високі гори, 99,5 відсотка — на полярні області. Льодовики нашої планети містять 21 млн.км3 води. Якби всі ці льодовики раптом станули, то рівень вод світового океану піднявся б на 50 м. Тільки від танення льоду в Антарктиді всі прибережні країни можуть потерпіти величезну катастрофу.

 

[[Файл:Icebergs cape york 1.JPG|thumb|200px|Icebergs breaking off glaciers at Cape York, Greenland]]

 

 

* [[Льодовик Ламберта-Фішера]] ([[Антарктида]]) — довжина льодовика - 515 км

* {{МГЕ}}

 

{{commons|Category:Glaciers}}

{{geo-stub}}

{{Шаблон:Лід і сніг}}

 

[[Категорія:Гляціологія]]

 

[[af:Gletser]]

[[sq:Akullnaja]]

[[sr:Ледник]]

[[sv:Glaciär]]

[[sw:Barafuto]]