Роліт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
Невдовзі з боку вул. Б. Хмельницького розпочалося будівництво нового корпусу Роліту. Проект склав київський архітектор М. В. Сдобнєв у [[Класицизм|класичному стилі]]. Друга черга істотно відрізнялася від першої: один під’їзд, сім поверхів і 14 розкішних квартир. Мешкання в правому крилі під’їзду – п’ятикімнатні (площа 120,9 м<sup>2</sup>), у лівому – чотирикімнатні (97,6 м<sup>2</sup>), із просторими робочими кабінетами (22–25 м<sup>2</sup>).
Навесні 1939 р. помпезна споруда прийняла своїх мешканців – провідних на той час українських радянських письменників. Цікаво, що в ній була передбачена наявність у мешканців прислуги: в кожній квартирі запроектовано спеціальну кімнатку для проживання хатньої робітниці, а з кухні обладнано для неї чорний хід на подвір’я (без
На додачу до всіх цих вигод дах нової споруди оснастили ще й мансардою – невід’ємною частиною тогочасного житла для еліти. В ній М. В. Сдобнєв планував розмістити літературну кав’ярню. Щоправда, кав’ярня так і не відкрилася. Тривалий час приміщення стояло порожнім. А вже по війні мансарду вподобали київські художники для своїх майстерень.
| |||