Роліт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Movoznay (обговорення | внесок)
Movoznay (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8:
|дата_початку_спорудження = [[1932]], 2-га черга [[1937]]
|дата_закінчення_спорудження = [[1934]], 2-га черга [[1939]]
|стиль = конструктивізм, класичнийкласицизм
|адреса = вул. Б. Хмельницького, 68
|
}}
 
'''Ролі́т''' (складова абревіатура від назви «Кооператив “'''Ро'''бітник '''літ'''ератури”») – житловий будинок письменників, споруджений 1934 р. в [[Київ|Києві]] на нинішній вулиці [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ)|Б. Хмельницького]], 68. У різні часи тут мешкали близько 130 літераторів, а також деякі відомі діячі мистецтв. Роліт – абсолютний рекордсмен в Україні за кількістю [[Меморіальна дошка|меморіальних дощок]] на фасаді.
 
==Історія будівництва==
Рядок 19:
[[Зображення:Роліт-02.jpg|right|350px|thumb|Роліт на мапі Києва]]
 
Заснувати власний житловий кооператив київські письменники вирішили, очевидно, за прикладом харківських колег, які 1928 р. спорудили будинок «Слово» (нинішня вул. Культури, 9). Місцем для Роліту було обрано колишній Святославський яр на розі сучасних вулиць Б. Хмельницького та М. Коцюбинського. Архітектурний проект у стилі модного тоді [[Конструктивізм|конструктивізму]] склав видатний зодчий і художник [[Кричевський Василь Григорович|В.  Г.  Кричевський]] разом зі своїм помічником і учнем П.  Ф.  Костирком. Правда, з огляду на фінансову скруту їм не раз доводилося докорінно переробляти проект, погіршуючи початковий задум. Через нестачу коштів будівництво кілька разів спинялося. Щоби пришвидшити спорудження, письменники та члени їхніх родин нерідко допомагали будівельникам.
 
[[Зображення:Роліт-03.jpg|right|350пкс|thumb|Роліт – світлина із супутника]]
Рядок 26:
===Друга черга===
 
Невдовзі з боку вул. Б. Хмельницького розпочалося будівництво нового корпусу Роліту. Проект склав київський архітектор М. В. Сдобнєв у [[Класицизм|класичному стилі]]. Друга черга істотно відрізнялася від першої: один під’їзд, сім поверхів і 14 розкішних квартир. Мешкання в правому крилі під’їзду – п’ятикімнатні (площа 120,9 м<sup>2</sup>), у лівому – чотирикімнатні (97,6 м<sup>2</sup>), із просторими робочими кабінетами (22–25 м<sup>2</sup>).
 
Навесні 1939 р. помпезна споруда прийняла своїх мешканців – провідних на той час українських радянських письменників. Цікаво, що в ній була передбачена наявність у мешканців прислуги: в кожній квартирі запроектовано спеціальну кімнатку для проживання хатньої робітниці, а з кухні обладнано для неї чорний хід на подвір’я (без ліфту). Ті, хто залишився жити в першій черзі, відразу нарекли новий корпус «панським».