Начала Евкліда: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TobeBot (обговорення | внесок)
м робот змінив: arz:عناصر اوكليديس
Denyss (обговорення | внесок)
м орфографія
Рядок 2:
'''Начала Евкліда''' ({{lang-el|Στοιχεῖα}})&nbsp;— [[математика|математичний]] і [[геометрія|геометричний]] трактат, який складається з 13 книг, що були написані [[стародавня Греція|грецьким]] математиком [[Евклід]]ом з [[Александрія|Александрії]] близько 300 до н.&nbsp;е. Він складається із зібрання визначень, постулатів ([[аксіома|аксіом]]), тверджень ([[теорема|теорем]] і побудов) і математичних [[доведення|доведень]] цих тверджень. Тринадцять книжок охоплюють [[Евклідова геометрія|Евклідову геометрію]] і старогрецьку версію [[теорія чисел|теорії чисел]]. За винятком книги ''На рухомій сфері'' [[Автолік]]а, ''Начала''&nbsp;— найстаріший грецький математичний трактатів<ref>Boyer (1991) ст. 101 «За винятком ''Сфери'' Автоліка, вціліла робота Евкліда — найстаріший існуючий грецький математичний трактат; хоча оригінали тексту Евкліда більш ніж наполовину втрачені»</ref>, що зберігся до наших днів і це найстаріша праця з [[аксіоматичний метод|аксіоматичним]] дедуктивним виведенням в математиці.<ref>Ball (1960).</ref> Вона вдосконалила інструментарій для розвитку логіки та сучасної науки.
 
''Начала'' Евкліда найбільш успішна<ref>Encyclopedia of Ancient Greece (2006) by Nigel Guy Wilson, ст 278. «''Начала'' Евкліда згодом стануть основою усієї математичної освіти не тільки в Римський та Візантійський періоди, але й дотепер до половини 20-го століття, це може служити доказом що це найбільш успішна книжка з коли-небудь написаних»</ref><ref>Boyer (1991) ст. 100 «Як шкільних вчителів, він назвав цілий ряд провідних вчених, серед яких автор найбільш неймовірно успішної математичної книги усіх часів — ''Начал'' Евкліда»</ref> і мала найбільших вплив з усіх будь-коли написаних книжок.<ref name="Boyer">Boyer (1991) ст. 119 «''Начала'' Евкліда не тільки найперша ґрунтовна грецька математична робота, яка дійшла до нас, але й книга, що мала найбільщий вплив з коли-небудь написаних ... Перша друковна версія ''Начал'' зявиласьз'явилась у Венеції в 1482 і була однією з найбільш ранніх надрукованих математичних книжок; підраховано, що відтоді опубліковано щонайменше тисячу перевидань. Можливо, жодна інша книжка крім Біблії не може похвалитись таким числом видань, і звичайна жодна математична книжка не мала впливу, порівнянного з ''Началами''»</ref> Вперше надрукована в [[Венеція|Венеції]] в [[1482]], одна з найперших математичних праць надрукованих після винайдення [[друкарський прес|друкарського пресу]] і поступається тільки [[Біблія|Біблії]] за кількістю перевидань<ref name="Boyer" />, число яких наближається до тисячі<ref>The Historical Roots of Elementary Mathematics by Lucas Nicolaas Hendrik Bunt, Phillip S. Jones, Jack D. Bedient (1988) ст. 142 «Начала стали відомі Західній Європі завдяки арабам та марокканцям. Тоді Начала стали основою математичної освіти. На сьогодні відомо більш ніж 1000 видань Начал. Ймовірно, після Біблії, це найбільш широко поширена книжка в цивілізації західного світу.»</ref>. Вона використовувалась як основний текст з геометрії в західному світі впродовж близько 2000 років. Протягом століть, коли [[квадривіум]] був включений у навчальний план університетів, знання принайміпринаймні частини Евклідових ''Начал'' вимагалось від усіх студентів. Не раніше 20-го століття, до якого книга повсюдно викладалась в шкільних підручниках, вона перестала вважатись чимось, що освічена людина мала б прочитати.<ref>Ball (1960)</ref>
 
== Історія ==
Рядок 8:
Евклід був грецьким математиком, який написав ''Начала'' в Александрії в часи елліністичного періоду (близько 300 до н.е). Вчені вважають, що ''Начала'' головним чином збірка теорем доведених іншими математиками та підкріплена деякими власними роботами. [[Прокл]], грецький математик, що жив кілька століть після Евкліда, написав в своїх коментарях до ''Начал'': «Евклід, який написав ''Начала'', зібрав багато Євдоксових теорем, вдосконалив Теететові, а також довів до неспростовного вигляду теореми, які містили недоліки в доведенні сформульовані попередниками».
 
Також відомо, наприклад завдяки [[Ціцерон]]у, що не зберігся запис тексту в перекладі латиною виконаний набагато раніше ніж це зробив [[Боецій]] в п'ятому чи шостому сторіччі.<ref name="Russell">Russell, Bertrand. ''A History of Western Philosophy''. ст. 212.</ref> [[Аббасіди|Араби]] отримали ''Начала'' від [[візантійська імперія|візантійців]] приблизно в 760; цю версію, яку написав учень Евкліда Прокло, переклав арабською мовою [[Харун аль Рашид]] близько 800 н.е.<ref name="Russell" /> Найстаріша версія ''Начал'' латиною, що повністю збереглась, це переклад з арабської Аделарда з Бату<ref name="Russell" />. Перша друкована версія з'явилась в 1482 році (на основі редакції Джованні Кампано 1260 року) і відтоді була перекладена багатьма мовами і надруковано близько тисячі різних видань. В 1570, Джон Ді написав широко шанований «ВсупВступ до математики», який також містив англомовний переклад Начал Генрі Білінґслі та обширні примітки з допоміжними матеріалами.
 
Копії грецького тексту збереглися до сьогоднішніх днів, деякі з них знаходяться в [[бібілотекабібліотека Ватикану|бібілотецібібліотеці Ватикану]] і бібліотеці Бодліна в [[Оксфорд]]і. Доступні [[манускрипт]]и різної якості, в яких не вистачає різних частин. Зміст оригінального тексту (якого вже немає) відтворений за допомогою ретельного аналізу перекладів та частин оригіналу. Для такої роботи важливі стародавні тексти, які стосуються ''Начал'' взагалі і математичних теорій, що були у вжитку в ті часи. Такий аналіз був проведений Хейберґом та Томасом Літл Гізом в їхніх редакціях ''Начал''.
 
Схолії або примітки в текстах книжок тем мають велике значення для дослідників. Ці додатки, які часто відрізняються від основного тексту (залежно від манускрипту), поступово нагромаджувалися з часом, залежно від того, як вважали за краще розтлумачити чи пояснити. Деякі з них корисні і додаються до тексту, але багато ні.
Рядок 18:
Основний твір Евкліда називається «Начала». Книги з такою ж назвою, в яких послідовно викладалися всі основні факти геометрії і теоретичної арифметики, складалися раніше Гіппократом Хіосським, Леонтом і Февдієм. Проте «Начала» Евкліда витіснили всі ці твори з ужитку і протягом більш ніж двох тисячоліть залишалися базовим підручником геометрії. Створюючи свій підручник, Евклід включив в нього багато з того, що було створене його попередниками, обробивши цей матеріал і звівши його воєдино.
 
«Начала» складаються з тринадцяти книг. Перша і деякі інші книги передують списком визначень. Першій книзі передує також список постулатів і аксіом. Як правило, постулати задають базові побудови (наприклад, «потрібно, щоб через будь-які дві точки можна було провести пряму»), а аксіоми — загальні правила виведення при операції з величинами (наприклад, «якщо дві величини дорівнютьдорівнюють третій, вони рівні між собою»). З сучасної точки зору, різниці між постулатами і аксіомами нема.
 
У I книзі вивчаються властивості [[трикутник]]ів і [[паралелограм]]ів; цю книгу вінчає знаменита [[теорема Піфагора]] для прямокутних трикутників. Книга II, виходить від піфагорійців, присвячена так званій «геометричній алгебрі». У III і IV книгах висловлюється геометрія кіл, а також вписаних і описаних багатокутників; при роботі над цими книгами Евклід міг скористатися творами Гіппократа Хіосського. У V книзі вводиться загальна теорія пропорцій, побудована Евдоксом Кнідським, а в VI книзі вона додається до теорії подібних фігур. VII–IX книги присвячені теорії чисел і знов посилаються до піфагорійців; автором VIII книги, можливо, був Архіт Тарентський. У цих книгах розглядаються теореми про пропорції і геометричні прогресії, вводиться метод для знаходження найбільшого загального дільника двох чисел (відомий нині як [[алгоритм Евкліда]]), будується парні довершені числа, доводиться нескінченність множини [[прості числа|простих чисел]]. У X книзі, що є найоб'ємнішою і найскладнішою частиною «Начал», будується класифікація іррациональностей; можливо, що її автором є Теєтет Афінський. XI книга містить основи [[стереометрія|стереометрії]]. У XII книзі за допомогою методу вичерпання доводяться теореми про співвідношення площ кіл, а також об'ємів пірамід і конусів; автором цієї книги за загальним визнанням є Евдокс Кнідський. Нарешті, XIII книгу присвячено побудові п'яти правильних багатогранників; вважається, що частина побудов була розроблена Теєтетом Афінським.
 
У рукописах, що дійшли до нас, до цих тринадцяти книг додані ще дві. XIV книга належить александрійцуалександрійцю Гипсиклу (біля 200 р. до н.е.), а XV книгу створено під час життя Ісідора Мілетського, будівельника храму св. Софії в Константинополі (початок VI в. н. е.).
 
«Начала» надають загальну основу для подальших геометричних трактатів [[Архімед]]а, [[Аполлоній|Аполлонія]] і інших античних авторів; доведені в них припущення вважаються загальновідомими. Коментарі до «Начал» в античності складали Герон, Порфирій, Папп, Прокл, Симплікій. Зберігся коментар Прокла до I книги, а також коментар Паппа до X книги (у арабському перекладі). Від античних авторів коментаторська традиція переходить до арабів, а потім і до Середньовічної Європи.
Рядок 30:
== Труднощі тексту ==
{{section-stub}}
Хоча ми вважаємо ''Начала'' елементарним текстом з геометрії, але так було не завжди. Кажуть, що цар [[Птолемей I Сотер|Птоломей]] просив способу навчання геометрії простішого ніж ''Начала''. На що Евклід відповів, що «в геометрії немає [[королівська дорога|царської дороги]]». Більш недавно Томас Літл Гіз написав у своєму вступі до видання ''Начал'' біблотекибібліотеки Еврімана 1932:
 
<blockquote>