Історія освоєння мінеральних ресурсів Азербайджану: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок, Replaced: VІ → VI з допомогою AWB
мНемає опису редагування
Рядок 10:
З середини [[XX ст.]] ведуть [[кар'єр]]ний видобуток залізних руд (Дашкесанське родовище), руд кольорових металів ([[алуніт]]и — Загликське родовище, молібден та [[Мідь]] — Парагчайське родовище, свинець та [[цинк]] — Агдаринське родовище), добувають дорогоцінне й облицювальне каміння ([[агат]]и, [[онікс]]и, яшми, [[мармур]]и).
 
Розвідані корисні копалини Азербайджану — [[нафта]], [[залізняк]], [[алуніт]], [[кобальт]], [[барій]], молібден, [[арсен]], [[сірчаний колчедан]], [[туф]], є поклади [[золото|золота]], [[срібло|срібла]], поліметалів. Найважливіші — [[нафта]], газ і [[газоконденсат]], руди чорних, кольорових і благородних металів, а також нерудна сировина, [[будівельні матеріали]] і [[мінеральних вод|мінеральні води]]. Нафтогазова промисловість протягом всього [[XX ст.]] залишалася найпотужнішою галуззю країни. На початку [[XXI ст.]] гірнича промисловість представлена видобутком [[нафта|нафти]] і газу, різних руд, нерудної сировини, мінеральних вод. Питома вага гірничої промисловості в загальному обсязі промислового виробництва в Азербайджані не перевищує 7-8 %. Найкраще розвинена нафтогазовидобувна галузь. Добувають також [[залізні руди]], руди кольорових металів, мідно-молібденові, свинцево-[[цинк]]ові руди, [[кам’яна сіль|кам'яну сіль]], дорогоцінне і виробне [[каміння]], нерудні [[будівельні матеріали]].
 
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють Азербайджанський університет нафти й хімії (з 1920 р.), університет у м. [[Баку]] (з [[1919]] р.).