Вікіпедія

Апаратура радіокерування моделями: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Джерела: + {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB
м Автовиправлення
Рядок 1:
'''Апаратура керування''' -— це компоненти, за допомогою яких стає можливим управління керованими по радіо моделями.
 
Звичайно, найпростіший спосіб дистанційно контролювати модель -— підключити до неї дріт достатньої довжини, але це вкрай незручно.
 
Головними компонентами апаратури управління є:
Рядок 9:
 
*'''Приймач радіосигналу'''
Приймач радіосигналу встановлюється на моделі, до нього підключаються всі виконавчі пристрої -— [[сервомашинка|сервомашинки]], [[Електронний регулятор ходу|регулятори швидкості]] та ін.
Існують моделі апаратури, що передбачають двонаправлений зв'язок між передавачем і приймачем. Вона дозволяє прийомнику посилати сигнал передавачу в разі виявлення перешкод, і в цьому випадку передавач перейде на чистий канал.
 
Рядок 17:
Головною характеристикою апаратури можна назвати кількість каналів. Канали можуть бути дискретними і пропорційними. Для керування автомоделлю або човном достатньо двох каналів(для керма і газу), літаки вимагають від чотирьох, а хорошому вертольоту потрібно хоча б шість каналів. На сьогоднішній день серійно випускаються 14-канальні моделі.
 
При виборі апаратури велику увагу потрібно уділити її робочій частоті. Найширше представлені моделі з частотами FM 27, 35, 40 і 75 МГц. Частоту апаратури визначає невелика деталь -— [[кварцовий резонатор]] (на жаргоні «кварц»). Зміною кварців можна використовувати різні частоти з якого-небудь діапазону. Потрібно відзначити, що на змаганнях проблема спільного використання одного каналу стоїть достатньо гостро, оскільки у такому разі модель напевно втратить управління. Тому ще до перших запусків техніки складається сітка частот, з якою повинен звіритися кожний учасник змагань.
 
Зараз впроваджується стандарт частоти 2,4 ГГц, що дозволяє обійтися без кварців.
Рядок 24:
 
== Основні функції апаратури ==
* '''Fail Safe''' -— у разі втрати зв'язку через перешкоди, перевищення дальності роботи або неполадок модель вчинить заздалегіть запрограмовані дії, як мінімум вимикаючи двигун.
 
* '''Роз'єм «тренер-учень»''' дозволяє з'єднати два пульти і дублювати їх канали управління, так що помилки пілота, що вчиться, може виправити його тренер.
Рядок 38:
*Готові програми керування дозволяють використовувати апаратуру з різними типами моделей. Як правило це програми планер/літак/вертоліт.
 
*Установка крайніх точок кутів відхилень керма, площин, керованих коліс і  т. д.
 
*Різні мікшери каналів. Для вертольотів із змінним кроком головного ротора необхідний мікшер газ-крок, що встановлює залежність зміни кута атаки лопатей основного ротора (один канал) від положення ручки управління двигуном (інший канал).
Рядок 48:
 
== Історична довідка ==
Дистанційне керування моделями стало широко розвиватися після другої світової війни. Серійне виробництво апаратури вперше було організовано в США в 1948 р., це була одноканальна апаратура конструкції братів Гуд. Апаратура була ламповою і громіздкою. Інтенсивний розвиток багатоканальної апаратури почався з робіт американця Роквуда в 1951 р., а в Європі -— з 1954 р. В 1954-1956 рр. були перші спроби застосування транзисторів, спочатку в приймачах сигналу. В 1958 в США з'явилися транзисторні супергетеродинні приймачі з числом каналів до 10-12. В СРСР до 1958 року було випущено 20000 комплектів шестиканальної модельної апаратури РУМ-1.<ref>Дистанционное управление моделями. Войцеховский Я. — М.: Изд-во "«Связь"», 1977. — С. 9—16.</ref>
 
Але пропорційну апаратуру стало можливим виробляти лише в 1960 р., а масове виробництво почалося в 1963 г, в США.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Апаратура_радіокерування_моделями