|
== Біографія ==
[[1965]] року Парсонс потрапив до фірми "«ЕМІ"», де працював пакувальником платівок, але незабаром заявив про себе як талановитий звукорежисер. У цій ролі він, наприклад, був асистентом під час запису альбому [[The Beatles]] ''[[Abbey Road]]''. Пізніше своє вміння він використав також працюючи над кількома альбомами гурту [[Wings]]. Однак справжню славу приніс Парсонсу його внесок до появи альбому [[Pink Floyd]] "«Dark Side Of The Moon"», a також співпраця, як продюсера, з [[Ел Стюарт]]ом, [[Джон Майлз|Джоном Майлзом]], [[Pilot]], [[Cockney Rebel]] та [[Ambrosia]].
Зацікавившись концептуальною музикою, у середині 1970-х років Парсонс утворив композиторсько-авторську спілку з піаністом та вокалістом Еріком Вулфсоном (''Eric Woolfson''), яка перетворилась на студійну формацію [[The Alan Parsons Project]]. Також до співпраці було запрошено сесійного аранжувальника Ендрю Пауелла (''Andrew Powell''), який був учнем Карлхайнца Штокгаузена та П'єра Болеза.
Дебютний альбом формації "«Tales Of Mystery & Imagination"» був музичною адаптацією творчості письменника [[Едгар Аллан По|Едгара Алана По]]. Він підготував грунтґрунт для наступних пропозицій ''The Alan Parsons Project'', кожна з яких була присвячена єдиній темі, наприклад, науковій фантастиці ("«І Robot"») чи містиці ("«Pyramid"»).
Запрошуючи до участі у записах таких вокалістів, як Кріс Рейнбов (''Chris Rainbow''), Артур Браун (''Arthur Brown''), Колін Бланстон (''Colin Blunstone''), Стів Харлі (''Steve Harley'') з [[Cockney Rebel]], Аллан Кларк (''Allan Clarke'') з [[The Hollies]] та Гері Брукер (''Gary Brooker'') з [[Procol Harum]], а також багатьох відомих інструменталістів, наприклад, Йена Бейрсона (''Ian Bairnson'') — гітара та Дейва Пейтона (''Dave Paton'') -— гітара, бас в Pilot (1986 року Пейтона замінив Лорі Коттл (''Laurie Cottle'')), Данкена Маккея (''Duncan Mackay'') — клавішні з [[Cockney Rebel]] (1984 року його замінив Річард Коттл (''Richard Cottle'')), Стюарта Тоша (''Stuart Tosh'') — ударні з [[10cc]] (1979 року його замінив Стюарт Елліотт (''Stuart Elliott'')), Парсонс та Вулфсон створили вдалі, дещо навіть занадто стерильні за звучанням альбоми. Однак крім хіт-сингла "«Eye In The Sky"», який 1982 року потрапив до американського Тор 3, та однойменного альбому, що піднявся до сьомого місця у цій країні, жодне ні з попередніх, ні з наступних видань формації не займали такі високі позиції у США та Великобританії (більш поталанило пропозиціям ''The Alan Parsons Project'' у Німеччині, де вони якщо не очолювали місцевий чарт, то часто гостювали у першій п'ятірці чи десятці).
[[1984]] року музиканти ''The Alan Parsons Project'' — Бланстон, Бейрнсон, Пейтон та Елліотт разом з колишнім піаністом [[Camel]] Пітером Барденсом вирішили утворити подібний проект — гурт [[Keats]]. Проте, ледве записавши не досить вдалий єдиний альбом "«Keats"», гурт відразу розпався.
[[1990]] року Вулфсон, зацікавившись Фрейдом, створив мюзикл "«Freudiana"», який також з'явився на однойменній платівці, що була записана за допомогою Парсонса, Майлза, Бейрнсона та Елліотта.
Однією з останніх пропозицій формації став концертний альбом "«The Alan Parsons Live"», який було записано під час одного з багатьох турне. Саме у цьому турне лідера супроводжували: Вейрнсон, Елліот, Пауелл -— клавішні, Річард Коттл, Джеремі Мік (''Jeremy Meek'') -— бас, вокал, Томпсон та Гері Ховард (''Gary Howard'') — вокал.
== Дискографія ==
* 1987: Gaud
* 1987: The Ultimate Collection
* 1988: Limelight -— The Best Of The Alan Parsons Project Volume 2
* 1988: The Instrumental Works
* 1989: Pop Classics
* 1997: The Definitive Collection
* 1999: Sound Check 2
* 1999: Master Hits -— The Alan Parsons Project
* 1999: Alan Parsons Project -— Greatest Hits Live
* 1999: Eye in the Sky
* 1999: Eye in the Sky -— Encore Collection
* 2000: Alan Parsons Project -— Gold Collection
* 2002: Works
* 2004: Ultimate
* 2006: Days Are Numbers (3 CD Compilation)
=== Алан Парсонс -— Еріком Вулфсон ===
* 1990: Freudiana
| 