Відмінності між версіями «Ґергарт Гауптман»

нема опису редагування
 
== Життя і творчість ==
[[Файл: Stamp Gerhart Hauptmann.jpg | thumb | 200px | left | [[Поштова марка]] [[Радянська зона Німеччини|Радянської зони Німеччини]], присвячена Г. Гауптману, [[1948]], 6 [[пфенінг]]ів ([[Міхель (каталог марок) | Міхель]] 213, [[Скотт (каталог марок) | Скотт]] 10N30)]]
[[Файл: Gerhart Hauptmann.jpg|thumb|Герхарт Гауптман (з книжки 1905 р.)]]
 
Народився у [[Сілезія|сілезькому]] місті Оберзальцбрунн (зараз [[Щавно-Здруй]]) в сім'ї власника готелю. Навчався в [[Реальне училище|реальному училищі]] в Бреслау ([[Вроцлав]]). З метою стати скульптором навчався у школі мистецтв. Там же познайомився з [[Йозеф Блок|Йозефом Блоком]], що став його другом впродовж життя. Пізніше майже семестр слухав лекції в [[Єнський університет|Єнському університеті]]. З [[1883]] до [[1884]] жив в Італії. У травні [[1885]] р. одружився, оселився у [[Берлін]]і. Він цікавився успіхами природничих наук та натуралізмом. Слухав лекції з природознавства та історії у Берлінському університеті. 1888 року Гауптман відправився до [[Цюріх]]а, де вивчав медичні основи мотивації людської поведінки у психіатра О. Фореля.
 
За 15 років Гауптман став на чолі сучасної німецької драми. Почавши з натуралізму в дусі [[Золя]], з проблеми спадковості у своїх ранніх речах («Vor Sonnenaufgang», «Friedensfest»), Гауптман надалі своїй творчості ставив собі різноманітні завдання. Від натуралістичних драм, що описують трагізм середовища, він перейшов до психології особистості в боротьбі із середовищем. На цьому побудовані його «Einsame Leute», де зображуються типи перехідного часу, коли особистість, пізнавши свої права, ще недостатньо зміцніла, щоб утвердитися в них. Велике суспільне значення мала його драма «Die Weber» (1892), де на тлі заколоту голодних ткачів малювалася страшна картина людського горя. Основний мотив всієї драми виражений в заключних словах: «У кожної людини має бути мрія» («Jeder muss halt a Sehnsucht ha b en»). Вона дуже цікава з техніки: героєм її є натовп, склад якої змінюється в кожній дії.
 
[[Файл: Gerhart Hauptmann.jpg|thumb|Герхарт Гауптман (з книжки 1905 р.)]]
[[Файл: Stamp Gerhart Hauptmann.jpg | thumb | 200px | left | [[Поштова марка]] [[Радянська зона Німеччини|Радянської зони Німеччини]], присвячена Г. Гауптману, [[1948]], 6 [[пфенінг]]ів ([[Міхель (каталог марок) | Міхель]] 213, [[Скотт (каталог марок) | Скотт]] 10N30)]]
 
У подальшій творчості Гауптмана п'єси реалістичного змісту чергувалися з казковими, фантастичними драмами. У «Вознесінні Ганнеле» ("Hannele's Himmelfahrt", 1892) Гауптман з великим успіхом об'єднував зображення самої грубої дійсності - життя в нічліжному притулі - з фантастичним світом мрій, що розцвітали в душі зацькованої дівчинки що вмирала. Контрастами зовнішньої потворності життя з красою прихованого духовного світу ця драма виробляє чарівне враження. До розряду реалістичних драм Гауптмана відносяться історична драма «Флоріан Гайер» (1895), «Михаель Крамер» ([[1901]]), «Візник Геншель» ([[1898]]), народні фарси «Боброва шуба», «Червоний півень», «Шлук і Яу» і новітня його драма «Роза Бернт» (1903). У кожній з цих драм ідеалістичні прагнення духу протиставляються принижуваній правді життєвих обставин і людських пристрастей.