Арістотель: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Erud (обговорення | внесок) м →Метафізика: оформлення |
|||
Рядок 59:
З [[Александр Македонський|Александром Македонським]] Аристотель розстався тільки напередодні його першого походу в [[Азія|Азію]]. 50-річний філософ разом із дружиною, дочкою та вихованцем Ніканором повернулися до Афін, залишивши замість себе племінника, свого учня, також філософа [[Каллістен]]а. [[Платонівська академія|Платонівською академію]] на той час управляв [[Ксенократ]], і Аристотель заснував в Лікії — священному гаї [[Аполлон]]а Вовчого — власну школу. За назвою гаю школу назвали [[Лікей|Лікеєм]] (або [[Ліцей|Ліцеєм]]), учнів школи Аристотеля називали [[перипатетик]]ами, від ''περίπατος'', що з [[давньогрецька мова|давньогрецької мови]] перекладалось як «ходити, прогулюватись», оскільки заняття школи Аристотель проходив на відкритій галереї для прогулянок. Чисельність перипатетиків не була високою, оскільки філософія Аристотеля включала в себе природничі погляди, цілком чужі і незвичні для афінян. І все ж Аристотель, як і Платон, відводив [[філософія|філософії]] найбільш піднесене місце.
Незабаром після повернення до Афін з [[ Стародавня Македонія|Македонії]] дружина Аристотеля Піфіада померла. Він довго оплакував її втрату і побудував на вшанування її пам'яті [[мавзолей]]. Проте через два роки Аристотель одружився знову на своїй рабині Герпіліс, яка народила йому сина Нікомаха. Після цього філософ, наче на підтвердження власних слів про те, що після 50 років розумові сили слабшають і наступає пора, коли людина має пожинати те, що раніше посіяла, саме так і вчинив. Жив розміреним життям, терпляче пояснював учням особливості своєї філософії, писав один за одним свої відомі твори. Вже в ранні роки свого життя Аристотель писав діалоги. В Лікеї він також писав [[трактат]]и або нотатки для власних викладів, опубліковані по його смерті (можливо, що серед них є й записки викладів, записані його слухачами). З діалогів залишилися лише уривки, з пізніших творів утрачена лише частина. Аристотель був універсальним дослідником, його трактати належать до широкого кола галузей знання: [[логіка|логіки]] та теорії [[поезія|поезії]], [[зоологія|зоології]] та [[фізіологія|фізіології]], [[астрономія|астрономії]] та історії [[право|права]].
Хоча як істинний мудрець Аристотель тримався якнайдалі від політики, коли помер [[Александр Македонський]] — його вихованець і покровитель, — Аристотель зрозумів, що залишатись в Афінах йому небезпечно. Певну роль відіграло і те, що великий філософ у житті був малоприємною і різкою людиною. Не маючи інших причин для вигнання Аристотеля, афіняни звинуватили його у неповазі до богів. Не бажаючи повторити долю філософа [[Сократ]]а, засудженого афінянами на смерть, Аристотель поспішив втекти з Афін до [[Халкіда|Халкід]]и, пояснивши друзям причину своєї втечі:
| |||