Перикардит: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Егоні (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Егоні (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 85:
Клінічний перебіг та важкість визначаються основним захворюванням та характером [[випіт|випоту]], його кількістю та темпом накопичення.
 
Запальний процес зазвичай починається з внутрішньої пластинки. ЗапальнимЗапальний [[ексудат]] всмоктується, а на перикарді залишається [[фібрин]] ('''сухий перикардит'''), часто на обмежених ділянках, але іноді дифузно - «волохате серце» (''cor. villosum''). Кількість рідини у перикарду при цьому дещо збільшене, та захворювання проявлюєтьсяпроявляється нездужанням, лихоманкою, загрудиннмимзагрудинним або прекардіальним болем, який іноді нагадує [[стенокардія|стенокардію]], та шумом тертя перикарду. Ознак недостатності кровообігу зазвичай не спостерігається. Це ''найчастіша'' форма перикардиту.
 
Рідше зустрічається '''ексудативний перикардит''', при якому у поржниніпорожнині перикарду скупчуються іноді до 2 л запальної рідини. Як наслідок - виникають спайки між листками [[перикард]]у (адгезивний перикардит). При цьому може бути повне зарощування порожнини перикарду, його зрощення (''concretio pericardii''). Іноді цей процес супроводжується відкладанням вапна («панцирне серце»), що часто спостерігається в хворих [[туберкульоз]]ом та раневим [[сепсис]]ом. РубцоваРубцева тканина, зморщуючись, стискає серце (здавлюючий або констриктивний перикардит).
 
Накопичення рідини у порожнині перикарду супроводжується зникненням прекардіального болю та шуму тертя перикарду, появою [[задишка|задишки]], ціанозу[[ціаноз]]у, набуханням шийних вен, ослабленням серцевого товчку, розширенням серцевої тупості. [[Задишка]] супроводжується сухим кашлем внаслідок тиску перикардіальної рідини на трахею, бронхи, легені. При тиску рідини на [[діафрагма]]льний нерв у хворого виникає [[блювота]].
 
По мірі накопичення рідини у перикарді здавлюються серце та великі судини, особливо нижня та верхня порожнисті [[вени]], що призводить до характерним порушенням [[гемодинаміка|гемодинаміки]]. Внаслідок зниження діастолічного наповнення зменшується ударний об'єм серця, тони серця стають глухими, [[пульс]] малим та частим, нерідко парадоксальним. Аналогічні явища спостерігаються й при констриктивному (здавлюючому) перикардиті. При цьому внаслідок деформуючих зрощень у ділянці передсердь нерідко виникає також [[миготлива аритмія]].