При алергійному або інфекційно-алергійному перикардиті застосовують [[котикостероїднікортикостероїдні препарати]] (преднізолон), які іноді комбінують з [[імунодепресанти|імунодепресантами]] (азатіоприн), ретельно контролюючи при цьому вміст лейкоцитів та [[лейкоцитарна формула|лейкоцитарну формулу]]. Призначають також нестероїдні протизапальні засоби. При інфекційних та піогенних перикардитах (стафілококових, пневмококових та ін.) застосовують [[антибіотики]] у відповідності до можливих збудників - β-лактаміни (пеніциліни та цефалоспорини), аміноглікозиди та ін. При паразитарних перикардитах призначають [[протипаразитарні засоби]]. У випадку загрози [[тампонада серця|тампонади серця]] проводять лікувальну [[пункція|пункцію]] перикарда. При застійних явищах застосовують [[сечогінні]]: фуросемід, гіпотиазид та ін. Різке підвищення венозного тиску є показанням до [[кровопускання]] (до 400 мл). [[Перикардоектомія]] застосовується тільки при констриктивному перикардиті, при значному порушенні кровообігу та гнійному перикардиті.