Історія освоєння мінеральних ресурсів Замбії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м Автовиправлення
Рядок 3:
Мідноносний пояс Центральної Африки, що простягається через Заїр ([[Демократична Республіка Конго]] (ДРК, Конго-Кіншаса), [[Замбія|Замбію]] та [[Республіка Конго|Республіку Конго]] (Конго-Браззавіль), зумовив масштабну розробку родовищ [[мідь|міді]] й поліметалів. Європейці почали геологічні дослідження наприкінці [[ХІХ ст.]], а розробляти надра Центральної Африки — в першій чверті [[XX ст.]]
 
В межах мідноносної провінції відомо 150 родовищ, найбільші — Нчанга, Муфуліра, Нкана, Рон-Антелоп (Замбія), Мусоноі, Камото, Колвезі (Заїр). Середній вміст [[мідь|міді]] 3-4%, на деяких покладах до 9%. Тут також зосереджено "«рідкіснометалічне серце Африки"» (північний схід Заїру): руди [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]]о-ніобатів, берилію, літію та інших. На шельфі [[Конго (ріка)|Конго]] — родовища [[нафта|нафти]] і газу.
 
До кінця колоніального періоду європейські компанії контролювали практично всю добувну галузь. Серед найбільш потужних з них можна виділити наступні: бельгійська "«Сосьєте женераль"», яка через свою дочірню компанію "«ЮМОК"» володіла на правах концесії територією площею в 33,7 тис. кв. км, де були зосереджені найбагатші родовища [[корисні копалини|корисних копалин]] (мідь, [[золото]], [[алмаз]]и, [[свинець]], [[цинк]]); "«GEKAMINES"» ([[США]], [[Великобританія]], [[Франція]]), яка виробляла в 80-х роках до 450 тис. т [[мідь|міді]] щорічно; "«SODIMIZA"» ([[Японія]]), "«Zambia Consolidated Cooper Mines"» та ін. У [[1966]] р. уряди центральноафриканських країн націоналізували власність багатьох компаній, в т.ч. і "«ЮМОК"». Для контролю над видобутком, виплавкою і продажем [[мідь|міді]] та інших [[корисні копалини|корисних копалин]] були створені державні гірничодобувні корпорації, які згодом передали значну частину видобутку більш ефективним західним компаніям. На рентабельність [[корисні копалини|корисних копалин]] Центральної Африки значно впливає складність транспортування до портових міст.
 
Сучасна гірнича промисловість Замбії включає мідно- та [[кобальт]]одобувні і переробні підприємства. Основу економіки Замбії складає видобуток мідної руди і виплавка [[мідь|міді]], яка йде на [[експорт]] (приносить до 90% валютних надходжень і 75% державних прибутків). Тому країна повністю залежить від рівня світових цін на мідь. [[Кобальт]] отримують попутно при збагаченні мідної руди. Мідні [[рудник]]и розташовані на півночі центральної частини країни, поблизу кордону з Демократичною Республікою Конго, у т.зв. Мідному поясі. [[Вугілля]] на території 3амбії почали добувати з [[1964]] р. Розробляється родовище Маамба поблизу оз. [[Каріба]], в 360 км від м. Лусака. Видобуток ведеться підземним і відкритим способом. Крім того, видобувають поліметалічні руди, з яких вилучають [[свинець]] і [[цинк]] ("«Брокен-Гілл"» на родовищі Кабве), і попутно [[срібло]], селен, кадмій. У невеликих кількостях добувають [[золото]], дорогоцінні і напівдорогоцінні камені, нерудні [[будівельні матеріали]], [[гіпс]], [[пірит]], [[флюрит]] і інш. Планується розробка фосфатних руд на родовищі Калуве.
==Див. також==