Геологія Колумбії: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, категоризація |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
Західна частина Ґ в і а н с ь к о г о щ и т а – [[рівнина]] висотою 200-500 м. Фундамент цієї території складають [[докембрій]]ські кристалічні породи ([[метаморфізм|метаморфічні]] [[сланці]], [[амфіболіт]]и, [[гнейс]]и, [[ґрануліти]] і [[магматити]]). На заході він занурюється під [[Фанерозойський еон|фанерозойський]] платформний чохол. На фундаменті залягають нижньо[[палеозой]]ські метаморфічні породи серії Гуехар (потужність 500 м), перекриті [[Крейдовий період|крейдовими]] [[теригенні відклади|теригенними відкладами]]. [[Кайнозой]]ські утворення (в основному в Передандському крайовому прогині) представлені континентальними відкладами ([[пісковик]]и, [[конґломерат]]и, [[глинисті сланці]], [[гіпс]]). З крейдовими і кайнозойськими відкладами Передандського прогину пов'язані [[родовища корисних копалин|родовища]] [[нафта|нафти]].
А н д с ь к и й с к л а д ч а с т и й п о я с в Колумбії протягається з північного сходу на південний захід на 1500 км. Він складається з [[Антиклінорій|антикліноріїв]] Східних, Центральних, і Західних Кордильєр, відділених один від одного міжгірськими [[западина]]ми, співпадаючими з [[долина]]ми [[Річка|річок]] [[Маґдалена (річка)|Магдалена]], [[Каука (річка)|Каука]] і [[Патія (річка)|Патія]]. Західним обмеженням Колумбійських Анд служить [[Боліварський прогин]] вздовж берега [[Тихий океан|Тихого океана]], північним – западина Нижньої Магдалени. Східна Кордильєра – антиклінорій з більш пологим західним і крутим східним крилом, обмежений зі сходу і заходу [[насув]]ами і [[розломи|розломами]]. Осьова частина його складена докембрійськими метаморфічними породами, що виходять на поверхню в [[Гірський масив|масивах]] [[Гарсон (масив)|Гарсон]], [[Кетаме (масив)|Кетаме]], [[Сантандер (масив)|Сантандер]] і [[Флореста (масив)|Флореста]]. Вони перекриті слабометаморфізованими відкладами [[
Підлегле значення мають інтрузиви основних порід. Великі площі вздовж осі Центральної Кордильєри покриті [[міоцен]]овими і [[пліоцен]]-[[четвертинний період|четвертинними]] [[андезит]]овими [[вулканіт]]ами. Деякі [[вулкан]]и діючі, в тому числі, найвищий – [[Невадо-дель-Уїла]] (5439 м). Гори [[С’єрра-Невада-де-Санта-Марта]] (продовження Центральної Кордильєри на півночі) утворюють відособлений масив трикутної форми. Він складений метаморфічними утвореннями кембрію-ордовика, червонокорьоровими відкладами, кислими і основними вулканітами тріасу-юри, крейдовими інтрузивними породами середнього складу. Масив облямований прогинами, виконаними континентальними і частково морськими відкладами мезозою та кайнозою. Західна Кордильєра – горст-антиклінорій складнолускуватої будови, складений слабкометаморфізованими осадово-вулканогенними породами мезозою (юра-крейда). Загальна потужність порід мезозою до 20 тис. м. Мезозойські породи інтрудовані дрібними тілами [[гіпербазит]]ів і [[батоліт]]ами гранітоїдів [[неоген]]у.
Б о л і в а р с ь к и й п р о г и н ([[кайнозой]]ська геосинкліналь) виконаний потужною товщею осадово-вулканогенних порід верхньої крейди і кайнозою. Породи зім'яті в лінійні складки меридіонального і північно-східного простягання. Вздовж Тихого океана простягається береговий хребет [[Серранія-де-Баудо]], складений вулканогенними породами ([[базальт]]и). Міжгірські, западини Магдалена і Каука-Патія виконані пізньоальпійською континентальною [[моласа|моласою]] і четвертинними [[Алювій|алювіальними]] утвореннями потужністю декілька тис. м.
З палеогеновими відкладами западини Магдалена пов'язані основні родововища [[нафта|нафти]] Колуббії.
==Див. також==
| |||