Відмінності між версіями «Залізорудна промисловість України»

нема опису редагування
==Загальна характеристика==
'''Залізорудна промисловість [[Україна|України]]''' високорозвинена галузь [[економіка України|економіки України]].
 
 
Україна займає 7-е місце в світі за виробництвом сталі – 33.1 млн т сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія сильно залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28.7 млн т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза складала 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.
 
==Основні залізорудні басейни України==
Основним районом залізорудної промисловості є [[Криворізький залізорудний басейн]], який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок ХХІ ст. може добувати на рік понад 190 млн т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн т товарної продукції. Розробляються як багаті зал. руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі осн. процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інш.
 
Відкритий видобуток у кінці ХХ ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн м3. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори. У 2002-2003 р. для підривних робіт почали застосовувати екологічно і фізіологічно безпечну [[Вибухова речовина|ВР]] нового покоління – [[украніт]].
 
==Див. також==
* [[Білозерський залізорудний район]]
* [[Криворізький залізорудний басейн]]
* [[Керченський залізорудний басейн]]
* [[Кременчуцька магнітна аномалія]]
== Джерела ==
{{ГЕС3}}