Абд ар-Рахман I: відмінності між версіями

'''Абдаррахма́н І''' — Абдаррахман І (731 чи 734 — †[[788]]) — походив з курейшитського роду бену-омейя, емір з 756, засновник династії кордовських (іспанських) [[Омейяди|Омейядів]]. Після падіння династії сірійських (дамаських) [[Омейяди|Омейядів]] втік в 750 році в Північну Африку, спасаючись від переслідувань з боку [[Аббасіди|Аббасідів]]. В [[755]] (за іншими даними в 756) прибув до Андалусії і вміло використавши міжусобну боротьбу кайситських, кельбітських та берберських племен, захопив у 756 році Севілью і Кордову. В Кордові був проголошений еміром Андалусії. Отримав прізвисько ад-Дахіль (Прибулець). Для правління Абдаррахмана І характерне придушення повстань племен, а також війни з християнами північної Іспанії. Абдаррахман І вольовий та енергійний правитель прагнув хоч би частково централізувати управління і підпорядкувати собі військо, що складалося з племінних ополчень.▼