Майдан Марк Степанович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Бровар (обговорення | внесок) |
Бровар (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
}}
'''Майдан Марк Степанович''' (*[[20 червня]] [[1913]] — †[[10 лютого]] [[1945]]) — [[стрілець]] 433-го стрілкового полку 64-ї стрілкової дивізії 50-ї армии 2-го Білоруського фронту, [[рядовий]], [[Герой Радянського Союзу]].
== Біографія ==
Рядок 43:
Супротивник був упевнений, що саме тут форсують Німан наші основні сили. Він обрушив на річку шквал вогню, відсік інші підрозділи батальйону, не дав їм переправитися через річку. З підрозділу лейтенанта вдалося вийти на західний берег [[Німан|Німану]] у села Лунна Мостовского району Гродненської області тільки семеро. Це були С. Н. Калинин, И.И. Осінний, И.Г. Шеремет, А.П. Ничепуренко, М. С. Майдан, Т. І. Солопенко і сам 3.С. Сухін. Вони захопили невелику ділянку - 50 метрів по фронту і в глибину.
Користуючись деяким замішанням супротивника і послабленням вогню, лейтенант створив на "п'ятачку" кругову оборону. По траншеях обійшов він увесь свій "гарнізон", що зайняв ворожі окопи і вогневі осередки. Кожному бійцеві уточнив завдання, вказав сектор стрільби, нагадав:
Незабаром десантники помітили пожвавлення в стані ворога. Продовжуючи вести інтенсивний артилерійський і мінометний вогонь по східному берегу, біля роти солдатів супротивника пішло в контратаку на семеро сміливців. Зустрінутий вогнем артилерії із-за Німану і автоматним вогнем сімки відважних, ворог вимушений був відійти. Не змусила себе чекати і друга контратака гітлерівців. Вона також була відбита з великими для
У дев'яту контратаку йшло вже близько 150 гітлерівців, підтриманих вогнем мінометів і кулеметів. Але і цього разу їх зустрів кулеметний і автоматний вогонь відважної сімки. Рядовий М. С. Майдан, переходячи з місця на місце, вів вогонь з автомата і двох рушниць. Будучи пораненим, він не покинув поле бою, а продовжував стріляти і знищив 25 фашистських
Після цієї атаки фашистів відважна сімка змінила вогневі позиції. Гітлерівці не відмовилися від свого наміру знищити радянських воїнів. Близько 300 ворожих солдатів на повний зріст лавиною рушили на позиції сміливців. Це вже була психічна атака. Але знову не здригнулися безстрашні воїни.
Рядок 53:
До шеренг, що настають, зовсім близько, не більше двохсот метрів. Але чому зволікає лейтенант, чому не дає команду? Раптом над головами прошелестіла одна, а за нею друга міни. Вони розірвалися десь в задніх рядах фашистів, що настають. І відразу ж гітлерівців накрила наша артилерія. Щоб вийти з-під артилерійського обстрілу, гітлерівці бігом кинулися вперед.
І в цей час бійці почули голос С. З. Сухіна : "Вогонь по фашистських гадах! Вогонь"! Свинцева злива обрушилася на фашистів.
Дванадцять лютих контратак відбила впродовж дня група лейтенанта С. З. Сухіна, утримуючи захоплений рубіж. Семеро сміливців прикували до себе увагу супротивника на цій ділянці і тим самим допомогли основним силам зробити обхідний маневр, форсувати річку у іншому місці, зайти ворогові в тил і атакувати його. Бойове завдання було виконане.
| |||