Mycobacterium tuberculosis: відмінності між версіями

*Гр+ тонкі, злегка зігнуті поліморфні палички (M.tuberculosis) (M.bovis - — короткі, товсті палички)

*довжина до 8 мкм (M.bovis -— до 2-3 мкм)

*в клітині при фарбуванні спостерігається тигроїдність –— чергування кислотостійких (зерна Шпленгера) і некислотостійких ділянок (метафосфатні зерна Муха)

*оптимальна температура –— 370С

*рН –— 7,0-7,2

'''на щільних середовищах''' –—

:R-форми колоній –— крихкі, бугристі, зморшкуваті, кремового кольору, нагадують суцвіття цвітної капусти

'''на рідких середовищах''' –—

#Швидкоростучі (до 7 діб) –— збудники атипових мікобактеріозів (18 видів)

#Повільноростучі (>7 діб) -— M.tuberculosis, M.bovis, деякі атипові мікобактерії (біля 20 видів)

Не ростуть на поживних середовищах -— M. leprae

Мікобактерії повільно ростуть на поживних середовищах (швидкість росту залежить від часу генерації –— 18-24 год):

#На щільних –— ріст через 18-21 добу (M.tuberculosis), 28-35 діб (M.bovis)

#На рідких –— через 10-14 діб

*стійкі до високих температур (1000С –— 5-7 хв)

::Виявляють за допомогою методів Прайса та Школьнікової –— мазки поміщають у цитратну кров, через 3-4 доби скельця виймають, фарбують за Цілем-Нільсеном, виявляють мікроколонії у вигляді кіс або жгутів

#туберкулопротеїнова –— зумовлює розвиток ГЧУТ

#туберкулоліпідна –— зумовлює незавершений фагоцитоз, сприяє утворенню сирнистого некрозу, гігантських клітин Пирогова-Ланганса. До фракції входять жирні кислоти, фосфатиди, сульфатиди

#туберкулополісахаридна –— сприяє утворенню лімфоцитарного валу

*Джерело інфекції –— хвора на відкриту форму людина (M.tuberculosis) або тварина (M.bovis)

:- при доброякісному перебігу (достатньому імунітеті) –— інволюція запального процесу, з наступною петрифікацією (кальцинацією)

:- при несприятливому перебігу –— подальший розпад тканин, можлива лімфогенна або гематогенна десимінація збудника, ураження різних систем органів (особливо легень: каверни, абсцеси, інфільтрати)

*формується стан ГЧСТ (обмежує розмноження бактерій, фіксує їх у вогнищі запалення) –— виявляють за допомогою алергічних реакцій

Для виявлення бактерії в організмі людини для аналізу збирається зразок [[Слина|слини]], зазвичай уранці трьох послідовних днів, оскільки число організмів могло бути низьким. Зразок оброблюється 3&nbsp;% розчином [[Кідроксид калію|KOH]] або [[Гідроксид натрію|NaOH]] для розчинення і [[дезактивація|дезактивації]]. [[Фарбування за Грамом]] не виконуватися, оскільки організм є «[[кислотостійкі бактерії|кислотостійкою]] бацилою» (AFB), тобто зберігає певні барвники в кислиму розчині. Зазвичай використовується [[фарбування за Ціль-Нельсеном]], при якому AFB забарвлюються в яскраво-червоний колір, що виділяється на блакитному фоні<ref>{{cite journal |author=Flowers T |title=Quarantining the noncompliant TB patient: catching the "«Red Snapper"» |journal=Journal of health and hospital law : a publication of the American Academy of Hospital Attorneys of the American Hospital Association |volume=28 |issue=2 |pages=95-105 |year=1995 |pmid=10141473 |doi=}}</ref>. Причиною такого кислотостійкого фарбування є товста воскоподібна [[клітинна стінка]] бактерії<ref name=Brock>{{cite book | author = Madigan, Michael; Martinko, John (editors) | title = Brock Biology of Microorganisms | edition = 11th ed. | publisher = Prentice Hall | year = 2005 | id = ISBN 0-13-144329-1 }}</ref>. Воскоподібні властивості надаються клітинній стінці присутністю [[Міколова кислота|міколової кислоти]]. Ці властивості також відповідальна за утворення типовї [[Казеозний некроз|казеозної]] [[гранулема|гранулеми]] при туберкульозі. Компонент, що відповідає за цей ефект, називаеться корд-фактором (тригалоза-6,6-димиколат). Існує система градації хвороби, заснувала на числі організмів, що спостерігалися у кожному полі зору мікроскопу. Як і інші кислотостійкі бацили, ''M. tuberculosis'' можна також виявити за допомогою [[флюоресцентна мікроскопія|флюоресцентної мікроскопії]], використовуючи фарбник [[родамін аурамін]], який зафарблює бакрерій в золотистий колір. Також, ''M. tuberculosis'' можна виявити за допомогою вирощування на середі Ловенштайна-Дженсена, яка традиційно використовувалася для цієї мети. Проте, цей метод дуже повільний: цей організм вимагає 6-8 для росту, що зрачно уповільнює діагностику. Дешо швидше результати можуть бути отримані, використовуючи [[середовище Мадлебрука]].

*Більш результативний метод -— РІФ

1 етап –— матеріал обробляють сірчаною кислотою, висівають на спеціальні середовища

2 етап –— вивчення культуральних та ферментативних властивостей

:- ніациновий тест –— визначають здатність з ніацину синтезувати нікотинову кислоту (M.tuberculosis (+), M.bovis (-)

*через 3-6 тижнів тварини гинуть від генералізованої інфекції (після розтину в мазках виявляють збудника, у внутрішніх органах –— туберкули)

*Аlt-туберкулін (“старий”«старий», туберкулін Коха) –— отримано із бульйонної культури M.bovis і випарено до сухого залишку (недолік –— велика кількість баластних речовин)

*РРD (сучасний) –— очищений протеїновий дериват

*позитивний результат –— поява набряку та гіперемія. Якщо:

:d > 5 мм –— проба позитивна (імунні)

:d > 10 мм –— різко позитивна (інфіковані)

:d > 15 мм –— гіперегічна (інфіковані)

*негативний результат -— відсутність папули (відсутність імунітету)

*специфічна –— проводять згідно календаря щеплень –— на 3-5 добу після народження; в 7, 12, 17, 22, 27-30 –— при негативній реакції Манту

*використовують живу вакцину БЦЖ (BCG –— Bacillе Calmette et de Guerin)- одержана в 1921 р.

*неспецифічне –— етітропне

*другого ряду (альтернативні) –— циклосерин, канаміцин, етіонамід та ін.